Все більше учасників бойових дій схильні до самогубств.
У момент затишшя боїв на Донбасі все більш актуальним стає питання психологічнї реабілітації українських військових, які взяли участь у АТО.
За даними Міністерства оборони, з 2014 року покінчив з життям 171 український солдат, однак працюючі з ветеранами добровольці вважають, що реальні цифри набагато вищі.
Французький журнал L Obs аналізує ситуацію з суїцидами в українській армії.
[/b]Психологічні травми
Після повернення з боїв на бунтівному проросійському сході України Артур Гальцов спробував звести рахунки з життям. Така небезпека нависла над багатьма українськими солдатами, яким не дає спокою пам'ять про війну.
На очах у цього 24-річного хлопця загинули два його брати по зброї. Їх убило вибухом під час зіткнення з сепаратистами. Через кілька місяців він напився і вистрибнув з вікна.
Артур вижив, але зараз від нього залишилася лише тінь. Він знаходиться на лікуванні в неврологічній лікарні в Броварах Київської області. Він важить 40 кілограмів, не говорить і майже не впізнає близьких.
«Подивися на мене, Артуре, — м'яко каже йому лікар. — Ти робиш великі успіхи, ми дуже пишаємося тобою».
Його випадок — зовсім не виняток в Україні, на сході якої з квітня 2014 року вирує збройний конфлікт, який забрав життя понад 8 тисяч чоловік (1800 з них — загиблі в бою українські військові).
[b]Читайте на InfoKava.com: Юрій Бутусов про втрати української армії у війні на Донбасі (відео)
«Всі знають, що повернулися з фронту схильних до самогубств людей набагато більше», — говорить Ксенія Негрей, яка піклується про Гальцова з тих пір, як його поклали в клініку цієї весни.
За її словами, в період між «відправленням із зони конфлікту і поверненням додому» багато впадають в депресію і «починають пити», тому що «не можуть триматися без товаришів».
Бої ведуться головним чином за допомогою мінометів і артилерії, а у більшості військових немає жодного бойового досвіду.
«Найважче для солдатів в плані психологічного впливу, це винесення тіл, — пояснює психолог Тетяна Назаренко. — Часто ці розірвані тіла і знаходяться в дуже поганому стані. Контактувати з ними дуже важко».
Періоди затишшя в боях підсилюють психологічний тиск на військових.
«Очікування веде до психологічної втоми, — продовжує Тетяна. — У них починають виникати питання. Що ми тут робимо? Навіщо ми тут? Ми хочемо повернутися додому».
Дисидент радянської епохи, а нині голова Асоціації психіатрів України Семен Глузман називає алкоголізм і наркоманію двома головними проблемами демобілізованих українських солдатів.
За його словами, кваліфікована соціальна допомога, а також любов і увага близьких необхідні, щоб допомогти бійцям повернутися до нормального життя.
«Подивися на мене, Артуре, — м'яко каже йому лікар. — Ти робиш великі успіхи, ми дуже пишаємося тобою».
Його випадок — зовсім не виняток в Україні, на сході якої з квітня 2014 року вирує збройний конфлікт, який забрав життя понад 8 тисяч чоловік (1800 з них — загиблі в бою українські військові).
[b]Читайте на InfoKava.com: Юрій Бутусов про втрати української армії у війні на Донбасі (відео)
Багато самогубств
«Всі знають, що повернулися з фронту схильних до самогубств людей набагато більше», — говорить Ксенія Негрей, яка піклується про Гальцова з тих пір, як його поклали в клініку цієї весни.
За її словами, в період між «відправленням із зони конфлікту і поверненням додому» багато впадають в депресію і «починають пити», тому що «не можуть триматися без товаришів».
Бої ведуться головним чином за допомогою мінометів і артилерії, а у більшості військових немає жодного бойового досвіду.
«Найважче для солдатів в плані психологічного впливу, це винесення тіл, — пояснює психолог Тетяна Назаренко. — Часто ці розірвані тіла і знаходяться в дуже поганому стані. Контактувати з ними дуже важко».
Алкоголізм і наркоманія
Періоди затишшя в боях підсилюють психологічний тиск на військових.
«Очікування веде до психологічної втоми, — продовжує Тетяна. — У них починають виникати питання. Що ми тут робимо? Навіщо ми тут? Ми хочемо повернутися додому».
Дисидент радянської епохи, а нині голова Асоціації психіатрів України Семен Глузман називає алкоголізм і наркоманію двома головними проблемами демобілізованих українських солдатів.
За його словами, кваліфікована соціальна допомога, а також любов і увага близьких необхідні, щоб допомогти бійцям повернутися до нормального життя.
«Коли людина повертається додому після року відсутності, року в траншеях, втративши зв'язок з сім'єю і звички нормального життя, звикнувши жити у небезпеці, йому треба вчитися жити з пам'яттю про війну», — пояснює Глузман.
«Його біль з часом стане слабшим, але спочатку йому потрібна соціальна допомога», — продовжує психіатр.
У листопаді Рада прийняла закон про обов'язкову психологічну реабілітацію військових з фронту, однак дата та умови реалізації цієї масштабної програми досі невідомі, і експерти сумніваються, що вона взагалі буде запущена.
Крім того, хоча військовим з фронту і надають психологічну допомогу, не можна скидати з рахунків довгострокові наслідки.
«Зараз ми ще не можемо встановити всі травми, вони проявляться пізніше, — попереджає Семен Глузман. — Це проблема на роки й десятиріччя вперед. Україна ще не скоро з нею впорається».
«Його біль з часом стане слабшим, але спочатку йому потрібна соціальна допомога», — продовжує психіатр.
Тривале відновлення
У листопаді Рада прийняла закон про обов'язкову психологічну реабілітацію військових з фронту, однак дата та умови реалізації цієї масштабної програми досі невідомі, і експерти сумніваються, що вона взагалі буде запущена.
Крім того, хоча військовим з фронту і надають психологічну допомогу, не можна скидати з рахунків довгострокові наслідки.
«Зараз ми ще не можемо встановити всі травми, вони проявляться пізніше, — попереджає Семен Глузман. — Це проблема на роки й десятиріччя вперед. Україна ще не скоро з нею впорається».
Джерело: korrespondent.net
