Як тільки починаєш говорити про необхідність зруйнувати старе, відразу чуєш: "Ну ось, ще один зібрався зруйнувати` `весь світ до основанья, а затем``, чули ми такі пісні, вже бувало ..."Тільки, панове, сказавши А, потрібно сказати Б.
Потрібно вимовити кінцівку, договорити те, що після трикрапки людьми не домовляється: "... ні вже, хай краще буде, як є".
"Лише б не було війни."
Так вона вже йде.
Якщо ви не готові нічого змінювати, значить, вам ще недостатньо погано. Я не втомлюся повторювати цю фразу Адізеса знову і знову.
Рядок з Інтернаціоналу служить внутрішнім виправданням нічого не змінювати, ну хіба що шпалери переклеїти і переставити ліжка. Розкажіть Еке Згуладзе, що не потрібно було руйнувати ДАІ "до основанья, а затем", а потрібно було всього лише перевиховати даішників.
Валерій Пекар на Фейсбук
