По словам украинского министра иностранных дел, Крымская платформа - это очень сильный удар лично по президенту Путину. Через неделю после визита Реджепа Тайипа Эрдогана к Владимиру Путину в Сочи, турецкий министр иностранных дел Мевлют Чавушоглу приезжает на два дня во Львов. Принимает его украинский визави Дмитрий Кулеба. Говорили по-дружески, без галстуков, гуляли по центру Львова и даже поехали в Рогатин на Франковщине - родину легендарной Роксоланы, жены владельца Османской империи.
Конечно, такая скорость личных контактов с Украиной сразу после переговоров с россиянами может быть совпадением. Однако, после решения официальной Анкары о продаже Киеву боевых беспилотников Bayraktar, участия в саммите Крымской платформы и заявлений Эрдогана на Генассамблее ООН о непризнании аннексии Крыма, в немилость Кремля внезапно попали турецкие помидоры и фрукты, а в Сирії едва не дошло до прямого военного столкновения. Поэтому неудивительно, что именно противодействие России и военная помощь Украине стали краеугольными темами переговоров Дмитра Кулеби и Мевлюта Чавушоглу. И то, о чем договорились министры, не очень порадует Москву. Сразу после переговоров во Львове, ТСН.ua расспросил министра иностранных дел Украины Дмитрия Кулебу, чем Турцию заинтересовал наш завод "Антонов", и как Киев и Анкара могут объединить усилия для противодействия России в Черном море.
- Візит міністра закордонних справ Туреччини до Львова відбувся рівно за тиждень після зустрічі Ердогана з Путіним в Сочі. Ви обговорювали Росію з Мевлютом Чавушоглу?
- У нас немає з Туреччиною закритих тем. У нас дуже довірливі стосунки. Тому безумовно ми проговорили Росію. І я залишився задоволеним тим, що почув від свого турецького колеги.
- А немає такого, коли турецька сторона просить не ставити відносини Україна-Туреччина в трикутник із Росією?
- Переконаний і бачу це не лише з публічних заяв, а й з конкретних дій, що українсько-турецькі відносини є самодостатніми. Україна є надзвичайно цінним партнером для Туреччини. І це відчуття у нас взаємне. Тому я не бачу підстав, щоб Україна стала заручником російсько-турецьких відносин.
- Після участі Чавушоглу у саміті Кримської платформи та заяв Ердогана щодо окупації Росією Криму, Путіну раптом не сподобалися турецькі помідори. Не думаю, що це співпадіння…
- Кримська платформа - це дуже сильний удар особисто по президенту Путіну. Тому його емоційна реакція нам зрозуміла і ми нею задоволені. Це означає, що ми робимо правильну і гарну справу. Ви могли почути, що під час візиту до Львова Мевлют Чавушоглу неодноразово публічно і непублічно на переговорах підтвердив, що Туреччина не лише залишиться одним із найбільш активних учасників Кримської платформи, а й готова разом із нами переконувати ті країни, які ще не доєдналися до Декларації Кримської платформи, щоб вони це зробили. Думаю, це найкраща відповідь на спроби Росії продемонструвати Туреччині своє невдоволення.
- Все це нагадує припинення Росією авіасполучення з Туреччиною навесні цього року, а надто - 2016 року після збиття російського літака. Тоді Україна, до речі, врятувала турецький турсезон. Як ми можемо врятувати їх цього разу?
- По-перше, ми вже мали честь врятувати Туреччину під час пожеж, які охопили південне узбережжя. Ми негайно надали наші літаки в розпорядження Туреччині. Туди також полетіли українські гвинтокрили, беручи участь у гасінні пожеж. Це був дуже дружній жест. Ми не вимагаємо нічого натомість. Ми просто допомогли друзям. До кінця року ми очікуємо в Туреччині 2 млн українських туристів. Це буде рекорд. Але я також хочу, щоб і турецькі туристи більше їздили до України. І ми над цим теж будемо працювати.
Ми продемонстрували, що українсько-турецький союз, партнерство та взаємодопомога можуть вирішувати будь-які проблеми, які виникають у України, чи у Туреччини. У нас наприклад була проблема з безпілотниками. Ми її вирішили завдяки партнерству з Туреччиною. Туркам потрібно більше туристів — і ми допомагаємо їм, робимо кроки, які дозволили ще більшій кількості українських туристів відвідати саме Туреччину.
- Власне про союз. Чи можна говорити про новий безпековий альянс із Туреччиною в Чорному морі?
- Ну, слово "альянс" у нас зарезервовано за НАТО. Туреччина є членом Альянсу, а ми плануємо до нього приєднатися. Станом на зараз можу сказати, що українсько-турецькі відносини перебувають на найвищій точці розвитку в історії. Перед нами відкриті всі шляхи. Ми з Мевлютом тут у Львові обговорили декілька ідей про те, куди та як рухатися далі.
- Чи обговорювали ви те, що відбувається в рамках НАТО? Ще 2016 року була пропозиція деяких країн-членів створити спільну флотилію в Чорному морі для протидії Росії. Тоді інші країни-члени цю ідею заблокували. Таке враження, що вони просто не розуміють, що втрачають Чорне море, яке Росія перетворює на своє внутрішнє озеро.
- Для гарантування безпеки Чорного моря президент Зеленський послідовно виступає за об’єднання зусиль держав НАТО, які мають вихід до Чорного моря, а також України, Грузії, і навіть можна включити в цей процес Молдову. Водночас, дійсно, ми бачимо, що готовності робити це прямо зараз у деяких партнерів немає. Але я переконаний у правильності цієї ідеї та її неминучості з огляду на зростання агресивності дій Росії в Чорноморському регіоні. Наша спільна мета, і всі країни Чорноморського регіону, крім Росії, погоджуються, що потрібно відновити безпековий баланс в Чорному морі. Незаконна окупація Росією Криму, мілітаризація півострова, агресивні дії Росії в Чорному морі цей баланс порушили. Є різні ідеї, як це зробити, різні підходи, але я переконаний, що ми все ж таки дійдемо до цієї спільної точки. Бо сама логіка процесу вказує на неминучість необхідності об’єднання зусиль.
- Вже відомо, що в Україні буде побудовано завод із виробництва турецьких безпілотників Bayraktar. Ви також сказали про зацікавленість Анкари в нашому "Антонові". Мова про спільне виробництво військово-транспортних літаків?
- Насамперед йдеться про такі прості речі, як купівля Туреччиною українських літаків "Антонова". Наприклад (це те, що ми запропонували Туреччині), ми всі з вами розуміємо, що, на жаль, проблема зміни клімату не буде вирішена найближчим часом. Це означає, що в світі буде ще більше пожеж. Це літо показало шалений попит у світі на пожежні літаки. Україна такі літаки виробляє - їх виробляє "Антонов". Тому ми запропонували Туреччині купити ці літаки, замовити їх у "Антонова", але ми також із ними можемо спільно продавати їх на ринках третіх країн. Це теж було б дуже вигідно і нам, і Туреччині. Також є й низка інших проєктів подібного характеру, над якими ми будемо працювати. Більш предметна розмова на цю тему у нас буде під час зустрічі в форматі "квадриги", де зустрінуться міністри закордонних справ разом із міністрами оборони. Це буде до кінця цього року. І якраз ця тема буде на порядку денному.
- Угорщина, домовившись з Росією за спиною України, вже отримує газ в обхід України через "Турецький потік". Ви говорили про це з турецьким візаві?
- Ми з Мевлютом приділили значну увагу питанням співробітництва між нашими країнами в енергетичній сфері. Це стосується зокрема й газу. Ми розглянули весь комплекс питань. Я зараз залишуся більш дипломатичним. Але однозначно ця тема у нас серед пріоритетів. Ми шукаємо рішення, які відповідатимуть інтересам українського енергозабезпечення.
- Можливо обговорювався проєкт LNG-терміналу в Одесі за допомоги Туреччини?
- Тема LNG-терміналу дуже медійно популярна. Але є питання з проходом LNG-танкерів через Босфор. Проте не треба зациклюватися виключно на LNG. Є й інші рішення і ми над ними працюємо.
- І наостанок. Я так розумію, що домовленість Угорщини з «Газпромом» стала для нас ножем у спину?
- Це був болісний удар із низки причин. І ми відповіли. Зараз ми аналізуємо економічні та безпекові наслідки того, що сталося, та формуємо конкретний план дій у відповідь.
