Результаты опросов, проведенных Социологической группой «Рейтинг» в течение 10-12 апреля 2020 года, показали, что 51% опрошенных считают, экономическое положение их семьи ухудшилось за последние полгода. 42% - считают, что оно не изменилось, 6% - увидели улучшения.
(Далі мовою оригіналу)
• Оцінюючи зміни в фінансовій ситуації у близькій перспективі, 61% зазначили про погіршення протягом останнього місця, 35% сказали, що не відчули змін, лише 3% – говорили про покращення. Більш песимістичними в своїх оцінках були старші та бідніші респонденти.
• Говорячи про економічні перспективи країни в найближчі півроку, 68% вважають, що ситуація погіршиться, 13% – не зміниться, 9% – передбачають покращення.
• 55% опитаних вважають реагування Президента Зеленського на загрозу коронавірусу в Україні ефективним, 31% – протилежної думки. Стосовно Міністерства охорони здоров’я, то 41% опитаних вважають дії відомства ефективними, 44% – неефективними. Щодо Міністерства внутрішніх справ, то 39% вважають дії цієї інституції ефективними, 35% – неефективними, 25% – не змогли оцінити. Щодо ефективності дій Прем’єр-міністра Д.Шмигаля, то 43% опитаних було важко відповісти на це питання. 28% – оцінили його дії як ефективні, 29% – як неефективні. За останні два тижня оцінки ефективності дій стосовно реакції на загрозу коронавірусу Глави держави не змінились, МОЗу та МВС – зросли.
• 61% опитаних вважають запроваджені владою заходи щодо боротьби з коронавірусом оптимальними. 17% стверджують, що вони є занадто м’якими. 15% переконані, що заходи є надто жорсткими. За останні два тижні зменшилася кількість тих, хто вважає заходи надто м’якими (з 28 до 17%), водночас зросла кількість тих, хто вважає їх надто жорсткими (з 7 до 15%).
• Майже 70% вважають запроваджений карантин ефективним, чверть – дають протилежні оцінки.
• 54% респондентів позитивно оцінюють проект дистанційної освіти, ініційований Президентом, для учнів шкіл на час карантину. 17% – дають нейтральні оцінки, 16% – негативні. Лише 9% нічого про це не знають, 4% – не змогли відповісти. Відносно краще оцінюють цю ініціативу мешканці Центру, старші та більш забезпечені опитані. Серед прихильників політичних сил найбільше тих, хто критикує цей проект, серед симпатиків партії Шарія, Радикальної партії, партій «Опозиційна платформа – За життя» та «Європейська солідарність».
• Більше половини опитаних заявили, що обмежили вихід з дому у зв’язку з карантином. Третина зазначили що дотримують часткових обмежень. Лише кожен десятий зазначив, що не дотримується карантину. За останні два тижні показники не змінилися. Частіше про повне самообмеження зазначали мешканці Заходу та Центру, жінки та представники найстаршої вікової групи.
• Попри карантин, 19% опитаних зазначили, що виходять з дому декілька разів на день, 29% – один раз на день. Водночас 42% заявили, що виходять лише раз на кілька днів, 10% – взагалі намагають не виходити. За останні два тижні показники не змінилися. Частіше про високий рівень обмежень виходу з дому зазначали жінки, найстарші та найбідніші опитані.
• Серед тих, хто мав роботу до запровадження карантину, 40% зазначили, що продовжують працювати в звичному режимі після запровадження обмежень. 23% – працюють дистанційно, 11% – пішли у відпустку, 18% – перебувають у відпустці за власним бажанням і 8% – втратили роботу.
• 55% опитаних зазначили, що їхніх заощаджень, за умови припинення отримання доходів, вистачить менше аніж на місяць. 17% зазначили, що їм вистарчить збережень на термін до 2-ох місяців, 8% – до 3-ох місяців. 9% – до півроку і більше. Водночас, 82% заявили, що почали економити кошти під час карантину, 16% – зазначили, що не роблять цього. Останніх більше серед чоловіків та більш забезпечених громадян.
• Відносна більшість (37%) заявили, що у випадку втрати джерела доходів, швидше за все шукатимуть роботи чи підробіток, 15% намагатимуться позичити в близьких та рідних, 10% зазначили, що вийдуть на акції протесту, чи бунти, 4% – готові взяти позику фінансових установах. 14% – дали інші відповіді, 16% заявили, що у них не може виникнути ситуації втрати доходів, 13% – не змогли зазначити, як діятимуть у такій ситуації. Пошуком роботи чи підробітку за умови втрати джерела доходів більше займатимуться чоловіки, молодші та більш забезпечені респонденти, готові вийти на протести – старші та бідніші.
• 27% опитаних готові взяти участь у заходах з охорони громадського порядку на волонтерських засадах спільно з патрулями Національної гвардії або поліції, водночас, 69%– не готові.
• 70% підтримують можливе рішення щодо продовження карантинних заходів у разі загострення ситуації з поширенням коронавірусу до червня цього року. 23% – проти цього. Останніх більше серед мешканців Півдня, бідніших респондентів, прихильників партій Шарія, «Опозиційна платформа – За життя», «Батьківщина».
• 80% опитаних підтримують можливе посилення карантинних заходів на час Великодніх свят, 75% – на час травневих свят. Стосовно обмежень під час Великодня більше тих, хто проти цієї ініціативи, серед віруючих УПЦ (МП) та атеїстів.
• За останні два тижні значно зменшилася кількість тих, хто виступає за запровадження штрафів для людей за порушення умов карантину (з 75% до 55%). Жорсткіші заходи щодо порушників карантину, аж до позбавлення волі, підтримують лише 25% опитаних.
• 56% опитаних підтримують ідею перенесення місцевих виборів, які мали відбутися в жовтні 2020 року на грудень. 23% – проти такої ініціативи, 21% – не змогли відповісти. 43% не проти перенесення виборів до місцевих рад на весну наступного року, третина – проти. 24% – не змогли відповісти. Відносно більше противників перенесення термінів голосування серед симпатиків партій Шарія та «Опозиційна платформа – За життя».
• Лідером електоральних симпатій на виборах до Верховної ради є партія «Слуга народу», яку готові підтримати 38,1% тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором. 15,4% таких опитаних готові підтримати партію «Європейська солідарність», 14,1% – партію «Опозиційна платформа – За життя», 9,1% – партію «Батьківщина». Рейтинг інших політичних сил – нижче 4%. Тих, хто не визначився із вибором, – близько 20%.
• 40% опитаних зазначили, що знають про те, що нещодавно Верховна рада проголосувала за закон про заборону повернення націоналізованих банків їх попереднім власникам, 27% щось чули про це, 31% – нічого про це не знають. Половина опитаних підтримують цей закон, 17% – проти, 32% – не змогли оцінити. Найбільше прихильників цих змін серед найстарших опитаних, симпатиків партій «Європейська солідарність» та «Голос».
• Опитані частіше слідкують за новинами про ситуацію про коронавірус, аніж за новинами про політику (72% проти 43%).
• 85% зазначили, що не планують йти на Великдень до церкви (ще у березні ц.р. на початку карантину таких було лише 21%). Мають намір піти на Богослужіння – 4%, просто посвятити Пасхальний кошик – 7% (у березні ц.р. – 39% та 35% відповідно). Найбільше тих, хто хоче взяти безпосередню особисту участь у Великодніх літургіях та посвятах пасок, серед мешканців Заходу, селян, віруючих УПЦ (МП) та УГКЦ.
• 64% планують дивитися онлайн-трансляції Богослужінь на Великдень, 31% – не планують. Відносно більше тих, хто має намір переглядати служби, серед мешканців Заходу, селян, найстарших опитаних, жінок, віруючих УГКЦ.
• Дві третини опитаних відповідальність на запровадження додаткових карантинних заходів на час Великодніх свят покладають на органи влади (38% – на місцеву владу, 34% – на центральну). Лише 11% вважають, що посиленнями обмежень повинні займатися представники церков.
• 55% опитаних не мають наміру піти на кладовища на поминальні дні. Водночас, 8% – хочуть піти в день, коли церква даватиме там службу, а 32% зазначили, що підуть на кладовища не на свята, а в інші дні, коли там не буде людей. Найбільше останніх серед найстарших опитаних, мешканців Заходу та Півдня, селян, чоловіків, віруючих УПЦ (МП) та УГКЦ.
Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (computer-assisted telephone interviews -телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,2%.
Терміни проведення: 10-12 квітня 2020 року.
