Ангела Меркель работает в должности федерального канцлера Германии с 2005 года. За эти 15 лет лидер мощного государства ЕС ни разу не обращалась к своим гражданам с экстренным телеобращением. Возможно, потому, что привычных пресконференций и выступлений членов правительства было достаточно; возможно, потому, что Меркель, которая родилась в Восточной Германии, хотела отойти от "советских" практик. Но ситуация, в которой оказались сейчас и Германия, и вся Европа, и Украина, ломает устоявшиеся обычаи. Все изменил коронавирус.
У неділю, 22 березня, німецька канцлерка Ангела Меркель пішла на домашній карантин. Про це оголосив офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт, передає Deutsche Welle. Рішення ухвалили після того, як у лікаря, який 20 березня робив канцлерці щеплення від пневмококової інфекції, діагностували коронавірус. Канцлерка буде регулярно проходити тести на коронавірус протягом наступних днів. Свої службові обов'язки вона буде виконувати на карантині.
А кількома днями раніше, ввечері у середу, Меркель у телезверненні до країни та, звісно ж, до всього світу, окреслила проблему та шляхи до її подолання.
Це звернення канцлерки вже називають взірцем того, як лідер має спілкуватися із громадянами. До того ж воно корисне також і для України – як для звичайних громадян (бо в ньому йдеться про майбутні дії кожного з нас), так і для української влади (бо там пояснюється, як протидіяти поширенню вірусу, але водночас не вбити економіку).
"Європейська правда" переклала повний текст промови Меркель і дуже радить його прочитати. З його німецьким текстом можна ознайомитися на сайті канцлерки.
"Шановні співгромадяни.
Коронавірус вже зараз кардинально змінює життя в нашій країні. Наше уявлення про нормальність, суспільне життя, про соціальну взаємодію – все це ставиться під питання, як ніколи.
Мільйони з вас не можуть ходити на роботу. Ваші діти не можуть ходити до школи чи дитячого садка, театри, кінотеатри та магазини закриті, і (що, певно, найважче) нам усім не вистачає звичайних зустрічей.
Звісно, кожного непокоїть питання: як діяти далі?
Сьогодні я звертаюся до вас незвичним чином (це перше телезвернення Меркель за 15 років роботи канцлером), бо хочу розповісти, чим керуюся я та всі мої колеги з федерального уряду в цій ситуації. Це частина відкритої демократії: ми ухвалюємо політичні рішення прозоро та пояснюємо їх якнайдетальніше, щоб вони стали зрозумілими.
Я твердо вірю, що ми виконаємо завдання, яке стоїть перед країною, якщо всі громадяни сприймуть його як СВОЄ ВЛАСНЕ завдання.
Перш за все хочу сказати: все серйозно.
І ви теж поставтеся до цього серйозно.
Від моменту возз'єднання Німеччини – чи навіть не так, від часів Другої світової війни – не було викликів для нашої країни, коли наші солідарні дії були би настільки важливими.
Я хочу пояснити вам, як розвивається епідемія, що робить федеральний уряд та держава, щоб захистити всіх громадян та обмежити рівень економічних, соціальних та культурних втрат. Але також хочу розповісти, чим кожен із вас може цьому сприяти.
Все, що я вам розповідаю стосовно епідемії, базується на постійних консультаціях уряду з експертами з Інституту Роберта Коха та іншими вченими та вірусологами.
Активні дослідження зараз тривають по всьому світові, але досі не існує ані лікування, ані вакцини проти коронавірусу. І доки це не зміниться, мета наших дій така: уповільнити поширення вірусу, розтягнути його на місяці. Тим самим – виграти час і для розробки такої вакцини, і, перш за все, час для догляду за тими, хто захворів.
Німеччина має чудову систему охорони здоров’я – можливо, одну з найкращих у світі. Але навіть наші лікарні були би переповнені, якби виникла потреба за дуже короткий час прийняти надто багато пацієнтів з важким перебігом коронавірусної інфекції.
І це не просто абстрактні цифри в статистиці. Це чийсь батько чи дідусь, мати чи бабуся, партнер. Це – люди. А ми – спільнота, для якої важливе кожне життя, кожна людина.
Перш за все, я хочу звернутися до лікарів, медсестер, до всіх хто працює в лікарнях та у системі охорони здоров’я. Ви – на вістрі цієї боротьби. Ви бачите, яким важким подекуди є перебіг цього захворювання. Але кожного дня ви заново виходите на роботу, допомагаючи людям. Те, що ви робите, є надзвичайним, і я щиро, від душі вам дякую.
Отже, якою є наша задача?
Нам необхідно уповільнити поширення вірусу в Німеччині. Ключове, що ми для цього повинні робити: це максимально вимкнути суспільне життя. Звичайно, діяти тут треба із розумом. Держава продовжує функціонувати, постачання товарів має зберігатися.
При цьому ми хочемо зберегти якомога більше економічної активності.
Але ми повинні обмежити все, що може нести загрозу окремій людині та громаді. Маємо максимально обмежити ризик зараження однією людиною іншої.
Я розумію, наскільки серйозними є вже нинішні обмеження: жодних заходів, ярмарків, концертів; не працюють школи, університети, дитячі садки, немає ігор на дитячому майданчику. Я знаю, як сильно ці рішення вплинули на наше життя та нашу свідомість. Таких обмежень, як зараз, ще ніколи не існувало у Німеччини.
Запевняю вас: для такої людини, як я, хто вважає свободу пересування важко завойованим правом (Меркель походить зі Східної, соціалістичної Німеччини. – ЄП), такі обмеження можуть бути виправдані лише за абсолютної необхідності. У демократії вони можуть бути ухвалені лише тимчасово і за дуже серйозних підстав – але зараз вони є незамінними, бо рятують життя. Тому від початку тижня діє жорсткіший прикордонний контроль та обмеження в'їзду з деяких сусідніх країн.
Вже зараз бізнесу дуже важно – великим компаніям та малому бізнесу, магазинам, ресторанам та фрілансерам.
Наступні декілька тижнів будуть ще складнішими.
Я запевняю вас, уряд робить усе можливе для зменшення економічного впливу і збереження робочих місць.
Ми можемо і будемо використовувати все належне, щоб допомогти нашим підприємцям і працівникам пройти це непросте випробування.
Ви можете бути впевнені: постачання продовольства буде забезпечене. Навіть якщо продуктові полиці опустіють, вони будуть знову наповнені. Хочу сказати кожному, хто прямує до супермаркету: завжди є сенс зберігати запаси. Але ж з помірністю!
Діяти, як хом'яки, немов більше ніколи нічого не буде – безглуздо й абсолютно безвідповідально.
І дозвольте також висловити подяку людям, яким рідко дякують. Ті, хто сидить за касою супермаркету або наповнює полиці, роблять одну з найважчих на сьогодні робіт. Дякую за те, що ви там: робота магазинів тримається на вас.
Тепер до найголовнішого для мене.
Усі державні заходи будуть неефективними, якщо не використати найважливіший засіб протидії надто швидкому поширенню вірусу. Цей засіб – ми самі. Вірус зачіпає кожного, тому й допомогти здатен кожен.
Перш за все, я прошу вас серйозно поставитись до цього.
Не панікуйте – але водночас ні на хвилину не припускайте, що ваші дії не мають значення. Важливим є кожен. Ситуація вимагає зусиль усіх нас.
Епідемія продемонструвала, наскільки ми всі вразливі та наскільки залежні від дій інших людей. Та ми можемо захищати та зміцнювати один одного, якщо будемо діяти разом.
Ми не приречені. Ми знаємо, як діяти.
Ми повинні тримати відстань один від одного. Поради вірусологів чіткі: більше жодних рукостискань; треба ретельно і часто мити руки; лишатися як мінімум за півтора метра один від одного; в ідеалі взагалі не контактувати з найбільш літніми людьми, адже ті є групою найбільшого ризику.
Я знаю, як важко виконувати те, про що я кажу.
Ми хочемо бути поруч один з одним, особливо у такі часи. Ми сприймаємо турботу як фізичну близькість або дотик. Та, на жаль, зараз усе навпаки. Всі повинні зрозуміти, що нині саме відстань є виразом турботи.
Візит у гості, необов’язкова поїздка – все це може означати зараження, цього тепер не має відбуватися. Експерти мають підстави говорити: бабусі та дідусі не повинні зустрічатися зі своїми онуками. Ті, хто уникає зайвих зустрічей, допомагають лікарям, які зараз стикнулися зі зростаючою кількістю госпіталізацій.
Уникаючи зустрічей, ми рятуємо чиїсь життя.
Багатьом буде важко, тому треба також піклуватися про тих, кому потрібне співчуття та підтримка. Ми знайдемо інші способи для цього – є безліч творчих форм, як протистояти вірусу та його соціальним наслідкам. Вже є онуки, які записують подкасти для своїх бабусь і дідусів, щоб вони не почувалися самотніми.
Нам усім потрібно знайти способи проявити прихильність та дружбу: скайп, телефонні дзвінки, електронні листи. Можливо, почнемо знову писати листи – пошта і надалі працює. Ми чуємо чудові приклади, як сусіди допомагають літнім людям, які не можуть самостійно ходити по магазинах.
Я впевнена, що ми як громада можемо зробити ще більше, і доведемо, що не залишаємо нікого у скруті.
Звертаюся до вас: дотримуйтесь правил, які діють зараз. Уряд буде постійно переглядати обмеження: що можна виправити або що необхідно додати. Ситуація змінюється, і ми маємо вчитися, переосмислювати її та реагувати.
І кожну свою дію ми будемо пояснювати.
Прошу вас: не вірте чуткам. Довіряйте лише офіційним повідомленням, які ми перекладатимемо багатьма мовами.
Ми – демократія.
Ми живемо не під примусом, а через спільні знання, через солідарність. Перед нами стоїть історичне завдання, і його можна виконати лише разом.
Я абсолютно впевнена, що ми подолаємо цю кризу. Але як багато буде жертв? Скількох близьких ми втратимо? Відповідь на це питання значною мірою – в наших руках.
Нам потрібна рішучість, щоби сприйняти існуючі обмеження та підтримувати один одного. Ситуація справді є серйозною. Її фінал залежатиме в тому числі від того, наскільки дисципліновано кожен буде дотримуватися правил.
І хоча ми ніколи не переживали нічого подібного, та мусимо показати, що здатні діяти щиро та розважливо, тим самим рятуючи життя.
Усе без винятку залежить від кожного – а отже, і від усіх нас.
Бережіть себе та своїх близьких..."
Ангела Меркель,
федеральний канцлер Німеччини,
телезвернення до нації 18 березня 2020 року
