В рамках идеи о всеобщем декларировании доходов на сайте Верховной Рады Украины появился законопроект № 1183 "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины относительно добровольного единовременного декларирования активов физических лиц". Документ предлагает украинцам задекларировать свое имущество в виде движимого, недвижимого имущества, денежных средств, ценных бумаг и других активов и заплатить налоги.
Предложенный народным депутатам к рассмотрению законопроект технически небольшой, но поистине революционный в случае принятия (во всяком случае теоретически), потому что может критически повлиять на жизнь каждого украинца.
(Далее - на языке оригинала)
Суть проекту
Розділ XX Податкового кодексу України має бути доповнено підрозділом 93 та статтею 392, якими на фізичних осіб накладається обов'язок провести так зване "одноразове декларування", яким відзвітувати про всі наявні в їхній власності активи у вигляді грошових коштів, майна, цінних паперів, часток в юридичних особах тощо, причому не тільки в Україні, але й в інших країнах світу.
Документ пропонує провести кампанію із загального декларування з 1 січня 2020 року по 31 травня 2020 року і накладає обов'язок на самих громадян зробити це, подавши декларацію до перевірчого органу за податковою адресою декларанта. Якщо фізособа не подала декларацію у строк, перевірчий орган просто вважає як такі, що належать декларанту, ті активи, дані про належність яких конкретній фізособі є в розпорядженні держави.
Податкова амністія за 9%, торг є доречним
Крім обов'язковості декларації, не надто приємної для багатьох, є і приємні моменти: на перший раз у декларації можна не вказувати інформацію про джерело задекларованих коштів, обставини придбання прав на них і вартість. Практично податкова амністія в чистому вигляді та легалізація майна, але не безкоштовно.
Так, суб'єкт декларування крім майна зобов'язаний вказати в декларації суму доходів, з яких він придбав активи та не сплатив податок на доходи фізичних осіб.
І ще "плюшка": цю суму він вказує самостійно і саме з неї зобов'язаний сплатити податок на доходи з фізичних осіб за ставкою, вдвічі нижче зазначеної в статті 167 Податкового кодексу України – 9%.
Тобто вказавши в декларації дохід у розмірі 100 тис. грн як підставу придбання елітної нерухомості, можна сплатити з неї податок 9 тис. грн та спокійно користуватися придбаним майном. Якщо ж виникнуть питання з приводу невідповідності заявленої суми, завжди можна послатися на право не декларувати вартість майна.
Втім, як завжди, є лазівки, що дозволяють цей відсоток податку знизити. Скажімо, якщо частину активів вкладено в державні облігації з терміном обігу від 1 року без права дострокового погашення або вони перебувають на депозитарному внеску в держбанку на термін від 12 місяців без права дострокового зняття, з цієї суми стягуватимуть податок у розмірі лише 5%, а не 9% для всіх інших доходів.
Простіше кажучи, якщо вкласти 100 тис. грн у держбанк або державні облігації, у вигляді податку з цієї суми доведеться віддати не 9 тис. грн, а майже вдвічі менше – 5 тис.
Нарешті, держава зобов'язується не притягувати декларанта до кримінальної та адміністративної відповідальності за цілою низкою статей КК, КУпАП, та не використовувати даних з декларацій як докази чи підстави відкриття кримінального провадження або проведення перевірки.
Втім, індульгенція все-таки вибіркова: під неї не потраплять дії, що трактуються як тяжкі злочини проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я і свободи особи, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також вчинені в галузі обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, злочинів у галузі службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, а також на діяння, які є корупційними правопорушеннями відповідно до законодавства.
Не поширюються державні гарантії і на осіб, які є підозрюваними або обвинуваченими у вчиненні злочинів шляхом зловживання службовим становищем, передбачених статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 Кримінального кодексу України, і злочинів, передбачених статтями 209, 210, 354, 364, 3641, 3652, 368, 369, 3692 Кримінального кодексу України.
Жити відповідно до своїх статків
Проблеми в декларантів можуть початися при поданні наступних декларацій про майновий стан, за яких набуває чинності стаття 392 про контроль за витратами фізичних осіб.
Згідно з вимогами статті, декларанту доведеться вказувати у декларації не тільки власні доходи, але й витрати на придбання активів, роботи, послуг. При цьому під витратами фіскали передбачають витрачання сум, які перевищують розмір, встановлений для фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, тобто понад 150 тис. грн.
Простіше кажучи, після отримання під час чергової кампанії декларування від фізосіб декларації про доходи та витрати (скажімо, за 2020 рік), фіскали просто звіряють зазначені в документі витрати на суму понад 150 тис. грн і доходи декларанта за 2020 рік, а також грошових коштів, зазначених в одноразовій декларації.
У разі якщо зазначені в декларації витрати виявляться вище сукупних доходів й активів на суму, що перевищує 10 мінімальних заробітних плат на 1 січня звітного року, фіскали дають такій фізособі 60 робочих днів на пояснення невідповідності між видатками і доходами.
Якщо відповідь особи, що живе не відповідно до коштів, не задовольнить фіскалів, ті можуть провести невиїзну перевірку й оштрафувати її, зобов'язавши сплатити податок на суму 18% від суми перевищення витрат над доходами і штраф у розмірі 25% від податкового зобов'язання.
У разі якщо, скажімо, за 2020 рік декларант подав інформацію про доходи в сумі 0,5 млн грн і ще 0,5 млн грн коштів у вигляді готівки в одноразовій декларації, а тільки зазначені витрати на суму понад 150 тис. грн становили, скажімо, 1,2 млн грн, то йому доведеться доплатити державі 36 тис. грн у вигляді податкового зобов'язання (18% від 200 тис. грн перевищення) і 9 тис. грн (25% від податкового зобов'язання у 18 тис. грн) у вигляді штрафних санкцій.
Як може відбитися пропонована кампанія загального декларування на українцях?
На думку експертів, тут існують два основні варіанти: умовно позитивний, за якого пропоновані нововведення практично не зачеплять більшість українців, і песимістичний, яий може призвести до більшої "тінізації" української економіки.
Чергове полювання на корупцію чи її легалізація?
Економіст Олександр Охріменко вважає, що загальне декларування має розпочатися з чиновників, починаючи з президента, які не просто задекларують майно, але й зроблять положення законопроекту реально активними. В іншому випадку все це закінчиться таким же провалом, як податкова амністія 2015 року або загальне е-декларування чиновників.
В іншому випадку, на думку експерта, провал є неминучим, особливо якщо вестиметься паралельно закручування гайок за зниження суми готівкових коштів, якими можна оперувати при банківських операціях без підтвердження їх джерела.
Схожої думки дотримується економічний експерт Олексій Кущ, який вважає, що головною метою законопроекту є не стільки спроба дізнатися про матеріальний стан громадян, скільки легалізувати тіньові доходи.
"Останнім часом у всьому світі спостерігається масштабний наступ на сумнівні доходи в межах програми BEPS (протидія відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, і ухилення від податків – ред.). Тепер у Лондоні при купівлі нерухомості на суму понад 50 тис. фунтів потрібно обов'язково вказати історію свого першого мільйона. Аналогічно вчиняє і Швейцарія. Все це веде до звуження поля для маневру вітчизняних корупціонерів, і їм значно зручніше легалізувати своє майно в Україні, ніж робити це насамперед шляхом виведення активів і грошей за кордон", - назвав головну задачу запропонованого законопроекту Олексій Кущ.
За словами експерта, пересічні українці навряд чи сильно відчують на собі наслідки нового законопроекту. Найпевніше, пильну увагу фіскальної служби буде прикуто до потенційних корупціонерів.
"Логічніше було би запропонувати запровадити обов'язкове загальне декларування не для всіх осіб, а лише для тих, які мають активи на досить високу суму (наприклад, від 1 млн дол.), що зробило би закон і роботу над ним спеціалізованою і виправданою", - вважає експерт.
Піти в тінь
Як вважає Олексій Кущ, другий варіант розвитку подій, навпаки, може сильно змінити життя українців. Щоравда, тут багато що залежить від подальших дій влади.
"Якщо держава вирішить посилити контроль за обігом готівкових коштів і зменшить суму, яку можна використовувати для готівкових операцій, з нинішніх 50 тис. грн до, скажімо, 10-15 тисяч, почнуться проблеми. З урахуванням цін, на цю суму навіть не завжди можна купити пристойну побутову техніку, не кажучи вже про щось більше. Як наслідок, і бізнес, і населення постарається перейти в готівковий розрахунок поза межами державного контролю і тим самим збільшить обсяг тіньової економіки з падінням оподатковуваної бази", - описує песимістичний варіант подій Кущ.
Додатковим подразником для українців експерт вважає обов'язковість подання декларацій саме до податкової служби, яка традиційно не має довіри з боку українців, багато хто з яких зовсім не бачать підстав щось легалізувати.
Микита Сініцин
Джерело: 112
