Сергей Табала – позывной «Север» – был самым молодым "Киборгом" в Донецком аэропорту. "Кто, если не мы? Когда, если не сейчас?" именно с этими словами защищал Украину юный Герой, который погиб при обороне Донецкого аэропорта.
Его боевые товарищи говорят:
"Он всегда рвался на передовую – сначала на Майдане, а затем на Донбассе. И хотя в октябре был вынужден вернуться домой с осколочным ранением ноги и груди, недолечившись, снова вернулся на восток."
На боевой пост ушел в рубашке, которую вышила Мама – и пал во время штурма аэропорта сепаратистами. Мама Сумского «Киборга» говорит: когда Сергей в последний раз приезжал домой, Он как чувствовал и был необычно молчаливым.
Погиб Сергей 18-летним юношей 6-го ноября 2014 года в Донецком аэропорту от попадания пушечного снаряда.
Наткнулась на такие слова Сергея на его странице, что невольно заставили тепло улыбнуться и одновременно сердце больно защемило:
"Люблю людей, що поважають нашу справу і з вдячністю нам про те говорять. Завдяки ним я раз за разом твердішаю в міркуванні про те що наша справа вірна!"
" Я воюю за мою родину, за моїх друзів, за посмішку тієї чий голос підтримує мене на цьому шляху. "
"Ненавиджу війну за розлуку із рідними та любими та за те, що забирає гідних. Тут насправді почуваєш себе живим. Тут щиро радієш звичайним речам. Тут по справжньому з'являються причини цінувати та ненавидіти. Рай та Пекло романтичної душі. Двояка філософія цього світу."
" Я воюю за мою родину, за моїх друзів, за посмішку тієї чий голос підтримує мене на цьому шляху. "
"Ненавиджу війну за розлуку із рідними та любими та за те, що забирає гідних. Тут насправді почуваєш себе живим. Тут щиро радієш звичайним речам. Тут по справжньому з'являються причини цінувати та ненавидіти. Рай та Пекло романтичної душі. Двояка філософія цього світу."
Сергей, Ты навсегда в наших сердцах.. Спасибо Тебе за то, что защищал покой и мир в нашей стране.
Слава Украине!
Украинский Стиль
