Це була не погроза. Це було попередження, якщо хочете - передбачення із розпачем та обуренням, що демонстративне нехтування правами людей обов'язково викличе насильство.
Що передувало цьому обуренню і розпачу?
П'ять тижнів безуспішної боротьби за цивілізоване скасування фальсифікації виборів - найстрашнішого зла для будь-якої демократії. Суди не допомогли зупинити це зло, поліція - теж, ЦВК самі знаєте, Президент знову забув, що він гарант прав і свобод. І в Парламенту нічого доброго не виходить.
Люди їдуть півтисячі кілометрів, їдуть всю ніч, сподіваючись, що їхня присутність допоможе Парламенту. Вибирають десять представників, які хочуть спостерігати за голосуванням. Голова фракції Самопоміч Олег Березюк за день пише листа апарату Парламенту з проханням оформити цим десяти криворожанам перепустки.
Вранці люди дзвонять: "Не пускають". Просимо депутата Павла Костенка піти розібратися. Охорона йому каже: "Ваш лист загубився". Приносимо копію. Відповідь: " Немає коменданта, що приймає рішення".
Весь цей час людей ганяють між під'їздами будинку Парламенту. "Вам туди, вам сюди". Не пускають ніде.
Ганяють гідних громадян. Волонтерів, бійців Кривбасу, які пішли на смерть за право бути у тому числі і цього Парламенту.
Читайте на InfoKava.com: У Кривому Розі встановлюємо народовладдя - Соболєв
Я прошу заступника коменданта: "Хай люди почекають хоча б всередині". У першому під'їзді, перед постом охорони завжди чекають на перепустки. Відповідь: "Я не можу цього дозволити".
Тут я вибухнув. Хто кому що має дозволяти? Це коменданта Парламент? Це Гройсмана Парламент? Це Соболєва Парламент?
Ні, це Парламент людей.
Я вибухнув, бо бачив таке у Кривому Розі, де Вілкул намагався не пускати людей в їхню мерію.
Бачив це в Києві на Грушевського, коли нас до Парламенту не пускав Беркут Януковича.
Я не розумію, чому це знову можливо?! Я не хочу, щоб це знову було можливо! Це справді знову закінчиться смертями людей.
Я проти. Після ухвалення закону про вибори для Кривого Рогу я запропоную спікеру запровадити прості і ясні правила доступу людей до їхнього Парламенту
Що передувало цьому обуренню і розпачу?
П'ять тижнів безуспішної боротьби за цивілізоване скасування фальсифікації виборів - найстрашнішого зла для будь-якої демократії. Суди не допомогли зупинити це зло, поліція - теж, ЦВК самі знаєте, Президент знову забув, що він гарант прав і свобод. І в Парламенту нічого доброго не виходить.
Люди їдуть півтисячі кілометрів, їдуть всю ніч, сподіваючись, що їхня присутність допоможе Парламенту. Вибирають десять представників, які хочуть спостерігати за голосуванням. Голова фракції Самопоміч Олег Березюк за день пише листа апарату Парламенту з проханням оформити цим десяти криворожанам перепустки.
Вранці люди дзвонять: "Не пускають". Просимо депутата Павла Костенка піти розібратися. Охорона йому каже: "Ваш лист загубився". Приносимо копію. Відповідь: " Немає коменданта, що приймає рішення".
Весь цей час людей ганяють між під'їздами будинку Парламенту. "Вам туди, вам сюди". Не пускають ніде.
Ганяють гідних громадян. Волонтерів, бійців Кривбасу, які пішли на смерть за право бути у тому числі і цього Парламенту.
Читайте на InfoKava.com: У Кривому Розі встановлюємо народовладдя - Соболєв
Я прошу заступника коменданта: "Хай люди почекають хоча б всередині". У першому під'їзді, перед постом охорони завжди чекають на перепустки. Відповідь: "Я не можу цього дозволити".
Тут я вибухнув. Хто кому що має дозволяти? Це коменданта Парламент? Це Гройсмана Парламент? Це Соболєва Парламент?
Ні, це Парламент людей.
Я вибухнув, бо бачив таке у Кривому Розі, де Вілкул намагався не пускати людей в їхню мерію.
Бачив це в Києві на Грушевського, коли нас до Парламенту не пускав Беркут Януковича.
Я не розумію, чому це знову можливо?! Я не хочу, щоб це знову було можливо! Це справді знову закінчиться смертями людей.
Я проти. Після ухвалення закону про вибори для Кривого Рогу я запропоную спікеру запровадити прості і ясні правила доступу людей до їхнього Парламенту
Джерело: facebook.com
