Коли я написала матеріал про проблеми навколо створення Сил спеціальних операцій, то почула на свою адресу багато критики щодо того, що тема ця секретна. Мовляв, негоже виносити її на громадське обговорення. Так, потрібно дотримуватися секретності , але, мені здається, в Україні секретністю прикривають особисту безглуздість, саботаж, зради і дерибан грошей.У нас стільки агентів впливу Кремля і просто агентів, у яких допуски секретності вищої категорії, що в Москві знають практично всі наші кроки. Цим агентам і купленим генералам дуже вигідно дотримуватися "секретності" навіть там, де її немає, і гальмувати будь-які процеси, які будуть ефективними для нашої держави.
Трохи лікнепу. Саме питання «секретності» можна розділити на дві частини. Відкрита - укази про створення, проміжні звіти, загальна концепція, відкрита частина закону. Вони відкриті, і в них ті ж американці і НАТОвці повністю розписують свою доктрину Сил спеціальних операцій з основними напрямками діяльності та завданнями.
Як правило, саме керівники цієї організації досить публічні особистості, і загальні організаційні моменти висвітлюються на офіційних сайтах Сил спеціальних операцій інших країн.
У нас стільки агентів впливу РФ, що у Москві знають практично всі наші кроки
Закрита частина складається з закритих положень, керівництва, внутрішніх розпоряджень, списків особового складу тощо.
Так от, про цю найзакритішу частину і, зокрема, про особовий склад, який потрібно берегти, як зіницю ока. Заходжу на сторінку в Facebook Віктора Муженка і, м'яко кажучи, відбирає мову. Начальник Генерального штабу пише: «Провів зустріч із офіцерами спецназу. Як начальника Генерального штабу, мене не задовольняє темп та організація роботи відповідних структур щодо створення Сил Спеціальних операцій. Мав кількагодинну відверту розмову. Важливо було почути думки один одного. Шкода, що ця тема стала об'єктом маніпуляцій у засобах масової інформації без розуміння реальної ситуації. Так, є певні розбіжності у поглядах на створення СЗГ, є певні труднощі, але ми здатні з ними впоратися. Для вирішення організаційних питань створена робоча група. І в мене немає сумніву, що у нас буде сильний і вмотиваний спецназ».
І тут же публікує чотири фотографії, на яких зображено цю саму зустріч і практично повний склад командування українського спецназу.
Я розумію, що в боротьбі за піар і відмивання іміджу всі засоби добрі, але про що в цей момент думали начальник Генштабу і його піарники, я не знаю.
Що це, якщо не чергове шкідництво і зрада державних інтересів? По суті, це навмисний злив начальником Генштабу закритої інформації щодо особового складу спецназу. Тупа підстава людей, обличчя яких повинні бути засекречені.
Мені б дуже хотілося, щоб він нарешті відповів за свої дії. Правда, оскільки в захисниках Муженка сам президент, сумніваюся, що це відбудеться.
Ірина Соломко - шеф-редактор департаменту спеціальних проектів телеканалу ICTV, журналістка Громадського радіо
на НВ
