Незважаючи на сильну арабську опозицію, в цей день, 29 листопада 1947 року Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення про розділення підмандатної території Палестини і створення незалежної єврейської держави.Це привело до збройних сутичок між арабами і євреями, котрі через рік переросли у війну.
Під час Другої Світової війни багато євреїв прибуло на Близький Схід нелегально, і радикальні єврейські угруповування здійснили ряд терористичних актів проти британських військ в Палестині, вважаючи, що Британія займає проарабську позицію.
В 1945 році США втрутились в конфлікт і зайняли бік сіоністів, після чого Великобританія, не знаходячи практичного рішення проблеми, підняла палестинське питання в ООН.
ООН розглядала два проекти рішення: меншість пропонувала створити на території Палестини федерацію, що складалась би з єврейських і арабських кантонів; більшість же держав, представлених в Комісії по Палестині, висловились за створення двох окремих держав.
В 1947 році в Палестині проживало 1.2 мільйони арабів і 650 тисяч євреїв. Згідно з рішенням ООН, територія єврейської держави мала включати прибережну рівнину (за виключенням Яффського анклаву), Східну Галілею і малонаселену пустелю Негев (для майбутніх переселенців); араби ж отримували більшу частину Іудеї і Самарії, Північно-Західну Галілею, сектор Газа з частиною Негева і Яффський анклав.
Єрусалим оголошувався міжнародною підопічною територією, відкритою для обох народів.
У травні 1948 року на наступний день після виводу з Палестини британських військ і проголошення держави Ізраїль почалась перша арабо-ізраїльська війна - країна була атакована Трансіорданією (нині Іорданія), Єгиптом, Сирією, Іраком та Ліваном.
Цей день в історії
