По мірі того, як місцеве населення почало збільшуватися, стало ясно, що станцію необхідно оновити. У 1972 році плани реконструкції станції, за повідомленнями and Spoon Tamago, передбачали знищення дерева з метою розчищення місця для будівництва.
Існує кілька історій, які розповідають про дивовижне збереження дерева. Деякі вважають, що від вирубки дерево врятувала властива японцям повага до природи, інші кажуть, що причина порятунку дерева – звичайний забобон.
Мабуть, дерево вже давно асоціюється з місцевою святинею і божеством, і його знищення викликало багато шуму в місцевій спільноті. Почали з’являтися історії про те, що дерево «розгнівається» і може наслати прокляття на того, хто посміє його зрубати.
Будівництво залізничної станції Каяшима було завершено в 1980 році. Співробітники станції були змушені зберегти дерево і включити його в дизайн будівлі: стовбур дерева проходить крізь отвір у платформі, а крона велично підноситься над дахом.
Пізніше, щоб «не гнівити» природу, чиновники влаштували біля основи дерева невелике святилище.
