«Боляче було залишати рідну домівку, проте іншого виходу у нас не було, важко було пояснити дітям, чому та як надовго ми ідемо з рідного міста… Але, як не дивно, вони по-дорослому сприйняли інформацію. Тут (у пансіонаті біля Маріуполя) нас зустріли дуже привітно, надали всі необхідні умови, сьогодні ще й організували для малечі розважальну програму. Проте все одно ми плекаємо надію, що незабаром всі біженці Авдіївки спокійно зможуть повернутись до власних домівок. Бо, як кажуть, у гостях добре, а вдома – краще».
– – розповідає мати двох дітей Вікторія.
Спостерігаючи за дітьми, можна було побачити, як за кілька хвилин у наляканих оченятах поступово з’являлись непідкупна щирість та блиск, а на обличчі – усмішка.
Для більшості присутніх малюків похід до розважального центру був першим у житті. Дуже прикро, адже малеча заслуговує на дитинство. І хай не таке, як у казці, однак хоча б під своїм мирним небом!

