Думка: Заручники потрібні для того, щоб легітимізувати російську окупацію

Савченко або інші політики зустрічаються з окупантами, перетирають щось, а коли громадськість починає обурюватися, тут же спливає тема заручників - ми заради них намагаємося, заткніться. Іншого виправдання немає, адже переговори не зупиняють війну і навіть обстріл зупинити не можуть. Але заручники пояснюють все.

Марина Корнева
Автор Марина Корнева - Журналіст
4 хв читання

У зв’язку з останнім скандалом зазвучало, що їх 109 осіб (насправді більше), а обміну не було вже близько року. Причини очевидні – війна давно в стадії взаємних обстрілів з-за горизонту, ординці ясир давно не брали, а обмежений ресурс, як і будь-який товар, особливо цінний, його треба берегти. Тому і не обмінюють.

За відсутністю заручників-солдат окупанти стали активніше брати заручників з числа місцевого населення, блогерів і всяких інших українських шпигунів. Ці навіть у 109 список не входять, ясир другого сорту, але вони все одно є, на всякий випадок.

Люди – товар. У нашому випадку за нього намагаються купити свободу України. Ми вам заручників може бути віддамо, а ви визнайте окупацію громадянським конфліктом. І не торгуються з владою, влада вже давно все продала-перепродала, зрадила-перепредала, готова хоч зараз офіційний договір, що закріплює окупацію, підписати. Торгуються з нами. Торгуються з тим поколінням, яке вмирає на російсько-українській війні і вперто не хоче обзивати її АТО. Тиснуть на найчутливіше. Заручники.

Треба б закрити це питання. Підлий торг – ясир в обмін на свободу. Як він взагалі можливий? Як ми допускаємо? Чому звільнення заручників завжди поміщаються у форму договорняків, легітимізації, визнання кримінальників офіційними особами? Поки ми допускаємо обговорення в такому ключі – ціна заручників зростає. Україна повинна раз і назавжди заявити, що свобода не продається.

Тоді і заручників отримаємо, тому що для окупанта вони стануть товаром, який втрачає ціну.

Родичам заручників окупанти часто говорять – не піднімайте шум, бо розголос збільшує цінність ваших близьких, яких потім важче звільняти. Окупантам потрібно щоб заручники залишалися безликою масою, а не живими людьми. Так легше ними торгувати. Адже неграми торгувати легко, а от продавати дядька Тома вже якось ніяково. Окупанти бояться будь-якої персоніфікації своїх жертв.

Якщо хочемо звільнити заручників, потрібно дати зрозуміти, що свободу ми не продаємо і паралельно розповідати про всіх захоплених ворогом українців.

Ну а Савченко, вирішила від імені народу поторгувати нашою свободою – це ганьба. Глянув на її спроби виправдатися в студії Шустера, якось бридко стало.

У Савченко адже тепер є квартира в Києві, так нехай знайде будь-якого переселенця і поміняє свою київську квартиру на донецьку. А потім катається в Мінськ і цілується в десна з Захарченко і Плотницьким, як особа хоч якось причетна до окупованих районів. Хоча, якщо так далі піде, вони їй по квартирі в Донецьку і Луганську подарують. Випишуть свої фейкові правовстановлюючі документи і піднесуть в конверті з блакитний торочкою. І паспорт ДНР/ЛНР в навантаження.

Вікторівна, перестань говорити від імені народу про якусь “народну дипломатію”. Торгуй своєю свободою, не нашою. Якщо вже так хочеться впихнути російську в’язницю ДНР/ЛНР в Україну, повертайся краще сама в російську тюремну камеру. Вперед, до своєї мрії.

pauluskp.com

Поділитися статтею
Журналіст
Журналіст InfoKava. Пише про актуальні події в Україні та світі.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *