Для підтвердження Акту про проголошення незалежності України Верховна Рада ініціювала проведення 1 грудня 1991 року республіканського референдуму.
Фактично, він був потрібен для того, щоб нейтралізувати заяви супротивників незалежності про те, що народ України нібито не підтримує Акт. Крім того, світова спільнота також не поспішала визнавати незалежність України, спостерігаючи, як події розвиватимуться далі.
У списки для голосування було внесено 37 мільйонів 885,6 тисячі осіб, а в самому голосуванні брали участь 31 мільйон 891,7 тисячі осіб (84,18%).
Із 37885,6 тис. громадян України, котрі були внесені до списків для таємного голосування, взяли участь у голосуванні 31891,7 тис. (84,18 %). Із них позитивно відповіли 28804,1 тис. виборців (90,32 %). Зокрема, у Криму відповіли на запитання референдуму «Так, підтверджую» 54,19 % громадян, у Севастополі — 57,07 %; у Донецькій, Луганський, Одеській, Харківській областях підтвердили Акт про незалежність понад 80 % виборців; в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях за незалежність проголосувало понад 95 %, у решті областей — понад 90 % громадян.

Історичний документ, що поклав початок існуванню Незалежної України був прийнятий 24 серпня 1991 року Верховною Радою. Його підтримала абсолютна більшість депутатів.


