З цієї причини депортували кримських татар – “ви жили на окупованих територіях, а значить зрадники”, “співпрацювали з нацистами”. З 18 до 20 травня 1944 року проходив основний етап депортації, 238 500 осіб запхали в скотовозки і вивезли в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан… Тисячі загинули в дорозі від тифу і спраги – в основному діти і старики. На думку Сталіна, єдиною виною кримських татар було те, що вони жили в окупації.
Побутовий сталінізм – це реальність наших днів. Це досі дуже серйозна проблема. Сталін особисто нікого не вбивав, не писав мільйони доносів, не аплодував собі тисячами рук в переповнених залах – все це робили сталіністи. Діти й онуки їх зберігають прихильність до сталінізму досі, хоч і під різними прапорами, з різними ідеологічними обґрунтуваннями. Тому зараз важливо згадувати і розуміти причини трагедій.
Сталінізм – це постійний пошук ворогів народу серед таких же знедолених, як і ти. Вся ненависть і незадоволеність життям не вихлюпується на тирана, а на своїх співгромадян – сусідів, представників інших національностей, жителів інших регіонів. Сталінізм – це завжди боязкість, бажання знущатися над слабкими і пристрасне прагнення виправдати свої ниці інстинкти вищою метою.
Сталінізм нікуди не пішов, не випарувався. Він живучий і процвітає під різними прапорами.
Нижче фотографії кримських татар, які пройшли через депортацію. Живі люди, а не сухі рядки з газетних статей і підручників.

