
Для туриста ця подорож – справжня атракція. Спочатку спостерігаєш на маневрами тепловоза на кінцевій станції, роботою стрілок і семафорної системи.

Далі стоїш в тамбурі з відкритими дверима, чи просто сидиш на підніжці, і чекаєш наступного повороту, щоб зробити вдалу фотографію.

За вікном пропливають густі зарослі тайгових масивів, несподівані блакитні озера, важкодоступні болота і білі піщані дюни, намиті останнім льодовиком.


А далі – єдиний в Україні дерев’яний залізничний міст, через річку Стир.

Для фотомисливців це бажаний трофей, тож машиністи іноді дають дозвіл на те, щоб перейти міст пішки, а потім на малому ходу застрибувати в поїзд 🙂

За матеріалами: jarkokozak.livejournal.com
