Поезія: «Не шукай себе в комусь» – Андрій Малярик

Не кричи! Усе, що несказане, лишається таємницею.
Не відкривай усі карти, людям притаманно сідати на голову.
Якщо ти не хочеш у своїх тридцять лишитись вдовицею,
Чи померти з жетоном в руках від запалення й голоду.

Мовчи! Голосові зв'язки ніколи не стануть бетонними,
Роки від тебе тікають, як би ти цього не хотіла.
Ти, знаєш, одразу навіть закони не ставали законними,
Все поступово, головне Бог, головне віра.

Покайся! Це так важливо, зміни свій стиль одягу,
Розстав у житті усі кра̀пки, тире і коми.
Чим скоріше, тим краще, щоб потім не шукала потягу,
Вернутися назад, коли втратиш щось вагоме.

Не женись за щастям, воно саме тебе зна̀йде,
Залікуй отой біль, що виник у тебе в суглобі.
Видали з телефону непотрібні номери і вайбер,
Не шукай себе в комусь, шукай себе в собі.

THEMRDIDENKO.COM