"Підтримати"
Новини
Всі новини

Кілька важливих підсумків подій у дні святкування Незалежності України

У святкові дні відбулося декілька важливих подій, які матимуть наслідки для України: і позитивні і... різні. Ось підбірка фактів, думок і висновків від InfoKava за матеріалами української та зарубіжної преси.

Зустріч Володимира Зеленського з Ангелою Меркель

На спільній прес-конференції з федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель Президент України Володимир Зеленський розповів, про що йшла мова на переговорах.

Він подякував Німеччині за 1,5 млн доз вакцини проти COVID-19, за підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, за підтримку мирного врегулювання ситуації на Донбасі і невизнання спроби анексії Криму з боку Росії.

"Пріоритетною темою наших переговорів був процес мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Важливо, щоб в рамках "нормандського формату" Україна, Німеччина і Франція мали консолідовану позицію щодо плану мирного врегулювання, який повинен бути заснований на кластерах", - сказав президент.

"Ми прагнемо домогтися була ввімкнена постійно і стійкого припинення вогню, обміну утримуваними особами, відкриття КПВВ з боку тимчасово окупованих територій і довгоочікуваного доступу на тимчасово окуповані території представників Міжнародного комітету Червоного хреста", - розповів Зеленський.

"Важливим питанням наших переговорів була енергетична безпека і "Північний потік-2". Ми розглядаємо цей проект виключно через призму безпеки і вважаємо його небезпечним геополітичним зброєю з боку Кремля. Відповідно до Угоди про асоціацію, ми ініціювали проведення консультацій з Єврокомісією та урядом ФРН найближчим часом", - додав Зеленський.

Україна має амбітний план зеленої трансформації, а також підтримує кліматичні амбіції Євросоюзу, сказав також Зеленський.

"Кримська платформа": підсумки саміту

За даними МЗС, 47 країн і міжнародних організацій взяли участь у саміті.

Серед них:

три чверті країн Європейського континенту;

всі 27 країн ЄС;

всі 30 країн НАТО;

Люблінський трикутник (Україна, Польща, Литва);

Асоційоване тріо (Україна, Грузія, Молдова);

всі сусіди України (крім Білорусі та РФ).

Делегації очолювали 15 глав держав і урядів, два спікери парламентів, 14 міністрів. Також участь в саміті взяли керівники інститутів ЄС, генсеки Ради Європи і ГУАМ, заступник генсека НАТО.

За підсумками установчого саміту "Кримської платформи", всі делегати приєдналися до загальної Декларації. 
Згідно з текстом документа, учасники саміту вирішили, зокрема:

• створити Міжнародну Кримську платформу як консультативний і координаційний формат з метою мирного припинення тимчасової окупації Криму Росією,

• продовжувати здійснення політики невизнання незаконної анексії Криму Росією,

• розглянути введення подальших "політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів" відносно РФ, "якщо це передбачено правовою системою кожного учасника Платформи і згідно з відповідними процедурами, коли це необхідно і якщо дії Росії того вимагають",

• протистояти новим викликам і гібридним загрозам, викликаним триваючої мілітаризацією Криму,

• закликати РФ виконувати свої зобов'язання як держави-окупанта відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, вимагати, щоб Росія негайно припинила всі порушення прав людини та зловживання щодо жителів Криму і забезпечила повний і безперешкодний доступ до Криму для моніторингових механізмів щодо дотримання прав людини і правозахисників,

• використовувати відповідні механізми ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних і регіональних організацій для вирішення проблем, пов'язаних з тимчасовою окупацією,

• розглянути можливість підтримки економічних, інфраструктурних та екологічних проектів з розвитку регіонів України, що межують з тимчасово окупованих Кримським півостровом,

• визнати роль національних парламентів у протидії тимчасової окупації Криму та заохочувати координацію діяльності по Криму між національними парламентами, а також в рамках міжпарламентських асамблей.
У документі йдеться також, що учасники саміту "Кримської платформи" засуджують триваючі порушення і зловживання та системні неправомірні обмеження прав людини і основних свобод, які несуть жителі Криму.
Також учасники засудили триваючу мілітаризацію Криму, перешкоджання правам та свободам судноплавства, включаючи перешкоджання вільному проходу суден через Керченську протоку в Азовське море і назад, а такоже триваючі зміну демографічної структури на окупованому півострові шляхом переселення російських громадян в Криму.

У документі підкреслено, що будь-яка зміна статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як невід'ємної частини суверенної території України не визнається і не буде визнаватися, і спроби Росії узаконити тимчасову окупацію і неправомірне захоплення неприйнятні.
Учасники також підтвердили свою рішучість підтримувати тиск на Росію для припинення тимчасової окупації Росією Криму та міста Севастополя і відновлення контролю України над цією територією.

Учасники саміту очікують повернення України тимчасово окупованих територій Криму і Севастополя та відновлення їх автономного статусу, а також закликають Російську Федерацію залучатися до конструктивної участі в діяльності Міжнародної "Кримської платформи", спрямованої на припинення тимчасової окупації півострова.
Декларація підтримана всіма учасниками "Кримської платформи" і відкрита для приєднання інших держав і міжнародних організацій.

Володимир Зеленський

"... Сім років у моєї держави Росія анексувала півострів Крим, його площа більше ніж деякі країни світу. Нашу територію анексувала одна з держав Радбезу ООН. З початку окупації Москва втричі збільшила свою військову присутність на півострові... Крим перетворився в територію, де грубо і системно порушуються права і свободи людини... Окупація Криму ставить під сумнів ефективність всієї міжнародної системи безпеки. Без відновлення довіри до неї жодна держава не може бути впевнена, що не стане наступною жертвою окупації території. Занадто багато часу втрачено, до жаль. Ми більше не повинні втрачати жодного дня. Україна починає писати нову главу в історії українського Криму - це глава про деокупацію, адже деоккупація це моя кінцева мета. Ми не проводимо цей саміт заради чергового саміту, питання Криму не повинен зникнути з міжнародного порядку дня ще на 7 років ", - додав Президент України.

Дмитро Разумков

"РФ відокремлює материкову частину України від Криму колючим дротом і блокпостами, але вона ніколи не розділить людей, які живуть тут і там, тому що це єдиний народ. Я закликаю об'єднатися навколо зусиль, які робить Україна... Перемагати будь-які виклики ми можемо тільки разом", - сказав спікер українського парламенту в ході відкриття саміту.

Денис Шмигаль

Глава українського уряду під час відкриття саміту зазначив, що Україна зазнала величезних втрат від окупації Криму, за оцінками експертів мова йде про близько 100 млрд доларів. Одна з глобальних проблем - Крим знаходиться на межі екологічної катастрофи. Будинок мільйонів українців перетворюється в військову базу і режимний об'єкт. Крим є українським і ми ніколи не визнаємо Крим втраченої територією, - підкреслив він.

Дмитро Кулеба

"По-перше, ми повертаємо Крим із забуття. Крим знову увірвався до порядку денного лідерів держав, увірвався в міжнародний інформаційний простір, і це робить нашу державу. Ми працюємо над тим, щоб не тільки в подальшому тримати Крим у міжнародному порядку денному, але і вирішувати проблеми Криму і рухатися до деокупацію. Покажчиком цієї системної роботи відтепер служить Спільна декларація Кримської платформи".

Анджей Дуда

"Поляки вас розуміють, вашу ситуацію, почуття, ви можете розраховувати на нашу підтримку. Ми не визнаємо нелегальної окупації Криму Росією. Сьогоднішня зустріч для нас можливістю сказати чітко - питання Криму не є для нас байдужим", - зазначив президент Польщ.

Шарль Мішель

Голова Європейської ради у своєму виступі зазначив, що ЄС не визнає анексію Криму Росією і далі буде виступати проти порушення міжнародного права. "Позиція по Криму повинна залишатися на високому рівні. Необхідно зберігати світовий порядок і ми повинні залучати широку міжнародну підтримку України щодо невизнання анексії Криму. Мілітаризація Криму викликає занепокоєння", - зазначив він.

Майя Санду

Президент Молдови в своєму виступі зазначила, що Крим - це Україна і Молдова підтримує резолюцію про неподільність території України.
"Ми не збираємося підтримувати історичні диспути, ми хочемо вийти на нові справедливі відносини. Ми хочемо дійти до створення єдиного шляху до майбутнього, яке буде постійним, мирним, процвітаючим", - сказала вона.

Валдіс Домбровскіс

Віце-президент Єврокомісії також почав свій виступ з тези про те, що Крим - це Україна. "ЄС підтримує дипломатичні зусилля України з питань повернення питання Криму на міжнародний порядок денний. Ми наклали обмежувальні заходи проти РФ через окупацію Криму. Ми розуміємо складну ситуацію, яка склалася в Криму. Міжнародному суспільству не вистачає доступу до Криму", - зазначив він і додав, що з 2014 року ЄС надав Україні понад 60 млрд євро.

Петер Альтмайер

Міністр економіки і енергетики Німеччини зазначив, що анексія Криму створила велику проблему в регіоні і саме тому ЄС ввів санкції. "Анексія Криму це наруга над верховенством права. Ми не дозволимо перетворити Крим в сліпу пляму на карті. Ми разом з Україною засуджуємо анексію і закликаємо до нових переговорів і відновлення державних кордонів", - зазначив він. Альтмайер також в черговий раз підкреслив, що транзит газу через Україну буде тривати і після 2024 року.

Франк Ріестер

Міністр з питань торгівлі та економічної привабливості Франції зазначив, що дотримання міжнародного права залишається пріоритетом для всіх. "Я хочу нагадати, що Франція не визнає і не визнає незаконну анексію Криму Росією. Наша підтримка територіальної цілісності України залишається послідовною і ми вважаємо, що ця ситуація (анексія Криму, - ред.) Загрожує світовому порядку. Про відповідальність необхідно нагадати Росії", - зазначив він, додавши, що побудова Керченського моста дуже вплинула на пересування в Чорному і Азовському морях. "Ми вважаємо, що Україна доклала всіх зусиль, щоб уникнути деескалації конфлікту. Франція працює над мирним врегулюванням і відновленням суверенітету України на території Криму", - додав міністр і зазначив, що Франція разом з Німеччиною також працює і в нормандському форматі з врегулювання конфлікту на Донбасі.

Мевлют Чавушоглу

Глава МЗС Туреччини наголосив на необхідності підвищення в світі розуміння важливості проблеми анексії Криму.

Дженніфер Гренголм

Міністр енергетики США також підкреслила, що Крим - це Україна, а Росію треба залучити до відповідальності за її агресію. "Ми разом з Україною засуджуємо незаконну анексію Криму. США пишаються тим, що на протязі 30 років ми були з вами. Від імені президента США Джо Байдена хочемо заявити про підтримку України, її реформ. Ми підтримуємо вашу боротьбу з російською агресією і підтримка триватиме. Ми будемо надавати підтримку ЗСУ, зокрема щодо захисного зброї і обладнання, для вирішення конфлікту. ми хочемо поставити Росію на її місце і, ми хочемо домогтися припинення її втручання на сході України і в Криму", - зазначила вона.

Мірче Джоане

Заступник генерального секретаря НАТО закликав повернути вільне мореплавство в українські порти. "На нашому саміті в червні лідери країн-членів НАТО підтвердили свою неухильну підтримку України. Ми закликаємо РФ припинити порушення прав всіх українців, включаючи кримських татар... Ми також підтверджуємо рішення Бухарестського саміту, що Україна і Грузія стануть членами НАТО", - підкреслив він і додав, що Чорноморський регіон і безпеку в ньому є важливим для НАТО і альянс засуджує і ніколи не визнає анексію Криму. "Ми закликаємо РФ повернути контроль над територією України", - зазначив Джоане.

Мустафа Джемілєв

Лідер кримськотатарського народу, народний депутат у своєму виступі заявив, що ООН виявилася неспроможною в вирішення питання окупації Криму "і не буде в змозі поки агресор буде мати право вето", оскільки РФ відкрито заявляє, що не виконуватиме рішення міжнародних структур.

Володимир Зеленський (заключне слово)

"Вперше на міжнародному рівні РФ визнано державою-окупантом, згідно з нормами міжнародного гуманітарного права вона повинна негайно припинити порушення прав людини на тимчасово окупованому3 півострові Крим і забезпечити вже зараз безперешкодний доступ до Криму для гуманітарних і правозахисних організацій", - зазначив Зеленський.

Він також додав, що РФ, яка не брала участі в саміті "була настільки активною, що склалося враження, що вона повноцінний учасник".

"Якщо цей майданчик так цікавить її, ми запрошуємо РФ приєднатися до Кримської платформі для виправлення її історичної, трагічної помилки. У декларації завжди буде рядок для підпису представника РФ. Цей підпис буде останньою на останньому саміті в Ялті", - додав він.

Саміт перших леді та джентльменів

В українській столиці на території заповідника Софія Київська пройшов саміт перших леді та джентльменів за участю Олени Зеленської та перших леді Бразилії, Ізраїлю, Коста-Ріки, Литви, Латвії, Сербії, Німеччини та Хорватії. Також у заході брали участь дружина президента Євроради і дочка президента Лівану, повідомляється на сайті Офісу президента. До дискусії також долучилися перша леді США в 1993-2001 роках, колишня держсекретар США Хілларі Клінтон, американська актриса і громадський діяч Робін Райт, американський есеїст Насим Талеб і афганська режисер Сахра Карімі - всього було 22 учасники.

За підсумками саміту перших леді та джентльменів "М'яка сила в новій реальності" була прийнята спільна декларація про міжнародне співробітництво і сприяння у вирішенні гуманітарних проблем. Згідно з документом, Україна запропонує всім учасникам платформи план заходів з розвитку співробітництва.

Саміт проходив в форматі двох дискусійних панелей. Учасники обговорювали проблеми доступу до якісної медицини, виклики в сфері освіти, рівні можливості для розвитку і самовираження без будь-якої дискримінації. Також обговорювалися проблеми захисту жінок, дітей і сімей в умовах конфліктів, особливо на тлі подій в Афганістані.

За словами Олени Зеленської, до сих пір не існувало жодної міжнародної площадки, на якій перші леді могли б комунікувати на регулярній основі, обмінюючись досвідом своїх країн.

Святковий концерт

Святковий концерт в Києві на день Незалежності коштував майже 20 млн гривень, повідомила Ольга Фандоріна.

Державне підприємство "Центр захисту інформаційного простору України" уклало договір з приватним підприємством "ПКС" про надання комплексу послуг з розробки і реалізації креативної комунікаційної кампанії та концепції заходів на тему: "Урочистий концерт в Києві з нагоди 30-ї річниці незалежності України за участю Президента України, керівників органів державної влади, представників органів місцевого самоврядування, дипломатичного корпусу іноземних держав, громадськості, дипломатичного корпусу, міжнародних організацій, української діаспори, науковців, творчої інтелігенції, духовенства" за 19,5 млн гривень.

Про це йдеться в повідомленні "Центру захисту інформаційного простору України" на порталі ProZorro, передають Українські Новини.

Ціна параду

У цьому році на честь 30-річчя незалежності уряд України витратило на свято майже 200 млн гривень.

До того ж понад 170 млн грн планували витратити на установку гігантських прапорів по всій країні до Дня незалежності.
Для порівняння, в 2020 році витратили 4 млн гривень, а в 2019 році - 10 млн гривень.

Із установкою гігантських флагштоків, звісно, намутили. Але парад був грандіозним і вразив усіх. навіть Росію.

Так що, ймовірно, воно того вартувало.



Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Twitter.

Ctrl
Enter
Если вы заметили ошибку в тексте
Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Также по теме
Показати ще новини