У понеділок, 19 жовтня, Дарницький районний суд Києва заборонив поширювати книгу Вахтанга Кіпіані про Василя Стуса, частково задовольнивши вимоги позивача - Віктора Медведчука.
І в той же день обурені противники Медведчука в піку йому і судовому рішенню розкупили залишки тиражу.
Справа Василя Стуса — про що ця книга?
У травні 2019 року у друк вийшла книга Справа Василя Стуса, упорядником якої є відомий журналіст, історик і редактор порталу Історична правда Вахтанг Кіпіані.
Книга є добіркою архівних документів про доленосну для поета кримінальну справу. У 1980 році Стус, який лиш рік тому повернувся до Києва після попереднього семирічного заслання, був засуджений вдруге. Його засудили до 10 років примусових робіт та 5 років заслання, і вислали до табору Перм-36 (поблизу села Кучино Пермської області РФ). Цей термін Василь Стус не пережив: у вересні 1985 року він помер у таборі після оголошеного голодування, а обставини його смерті викликали чимало запитань.
У своїй книзі, яка налічує майже 700 сторінок, Кіпіані зібрав матеріали шеститомної кримінальної справи з архівів КДБ УРСР (зокрема протоколи обшуків, допитів тощо), а також низку інших документів про цей період життя поета: листи, статті та ін.
Як неодноразово розповідав Вахтанг Кіпіані, 90% обсягу книги Справа Василя Стуса складають архівні матеріали і лише 10% - авторські коментарі (самого Кіпіані та колишнього політв'язня Василя Овсієнка, який відбував покарання разом з поетом, зберіг низку його віршів по пам’яті та є одним з найвідоміших істориків дисидентського руху в Україні).
Авторський текст базується на фактах, викладених у матеріалах книги. «Мета — показати п’ять останніх років життя Стуса цілісно. І в рамках цієї ідеї [в книзі] є всі ключові фігури: суддя, слідчий, прокурор, адвокат».
У ролі державного адвоката на процесі Стуса в 1980-му році виступив Віктор Медведчук. Поета визнали винним в діях з виготовлення, зберігання та розповсюдження «ворожої літератури, що ганьбить радянський державний і суспільний лад» — «з метою підриву та ослаблення радянської влади». При цьому Василя Стуса — з урахуванням його першого терміну — визнали особливо небезпечним рецидивістом.
«Це був не перший вирок, який супроводжував адвокат Медведчук. Перед тим він захищав поета Юрія Литвина, також члена Української Гельсінської групи [провідна правозахисна організація українських дисидентів], — розповідав Кіпіані влітку 2020 в інтерв'ю Радіо Свобода. — Він [Литвин] теж отримав максимальне покарання 10 років ув’язнення плюс 5 заслання. Він теж, як і Стус, залишив негативну оцінку своєму адвокатові. Стус сказав, що другий прокурор мені у цій справі не потрібен, а Литвин сказав, що профанство мого адвоката пов’язане не з його професійною непідготовленістю, а з тими оцінками згори, які він отримав».
Чому Медведчук пішов у суд через книгу та чого домігся
У серпні 2019 року, через кілька місяців після виходу книги Кіпіані, стало відомо, що Віктор Медведчук подав до суду на журналіста та видавництво, вимагаючи заборонити поширення книги Справа Василя Стуса.
Медведчук подав позов про захист своєї честі, гідності та ділової репутації, а також зажадав «спростування недостовірної інформації».
Політик просив визнати недостовірними дев’ять фраз з книги (фрагменти у тій версії, як їх цитував Кіпіані):
«…розпинав поета (мається на увазі Василя Стуса), — призначений державою адвокат Медведчук»
«…Вітє, що виховувався у родині політзасланця (…кажуть шуцман (шуцман — працівник охоронної поліції Третього рейху)»
«…чи була можливість у Стуса обрати „менше зло“. Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук»
«Адвокати відверто „відбували номер“, не забуваючи, правда, здирати гонорари з убитих горем родин…» —
«…шістка комуністичної системи Медведчук…»
«… „син поліцая“…»
«…Медведчук на суді визнав, що всі «злочини», нібито вчинені його підзахисним, «заслуговують на покарання»
«…він (мається на увазі Віктор Медведчук) фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати…»
«Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи… Боявся КГБ чи просто завжди був циніком і аморальним типом?».
У цьому переліку виділено ті шість фраз, щодо яких суд зрештою встав на бік Віктора Медведчука. У копії резолютивної частини судового рішення Дарницького районного суду, яку 19 жовтня 2020 року оприлюднив Вахтанг Кіпіані, зазначено, що:
фрази № 3, № 7 і № 8 є недостовірними та порушують немайнові права Медведчука на повагу до його честі, гідності та ділової репутації;
фрази № 1, № 5 і № 9 порушують немайнові права Медведчука на використання його імені без його згоди.
Виходячи з цього суд заборонив Вахтангу Кіпіані та видавництву Vivat:
поширювати вже надрукований тираж книги Справа Василя Стуса і тиражувати її надалі - «до усунення порушення немайнових прав» Віктора Медведчука;
при поширенні інформації, «пов'язаної з книгою Справа Василя Стуса», на радіо, ТБ, в інтернеті та інших ЗМІ використовувати інформацію, яка міститься у двох розділах книги та «дає можливість ідентифікувати Медведчука Віктора Володимировича як персонажа (дійову особу) книги без його згоди» (мова йде про розділи Кримінальна справа № 5 — книга життя і смерті Василя Стуса та Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?).
В інших вимогах Медведчука до видавництва Vivat та Кіпіані суд відмовив (зокрема щодо фраз № 2, № 4 та № 6). При цьому і журналіст, і видавництво мають сплатити судові витрати в розмірі 768 грн на користь Медведчука.
Інтереси Медведчука в суді представляв його адвокат Ігор Кириленко — сам політик на засіданнях не був присутній. Раніше Медведчук стверджував у коментарі Радіо Свобода, що книгу він не читав, а лише дав добро своєму адвокатові оскаржити вищевказані твердження в суді. «А навіщо мені читати цей бруд?» — заявив один з лідерів ОПЗЖ.
Він також вчергове заявив, що не вважає фатальною свою роль у справі Стуса. «Я був його адвокатом і я виконав свій адвокатський обов’язок», — заявив Віктор Медведчук.
Чому справа отримала великий резонанс і як реагують на судовий вердикт в Україні
Віктор Медведчук не вперше оскаржує в суді свою адвокатську роль у процесі над Василем Стусом, як і окремі фрагменти власної біографії. Раніше аналогічні позови щодо захисту честі та репутації він подавав проти Дмитра Чобота, автора книги Нарцис або Штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука, а також щодо низки українських ЗМІ (від газети Україна молода до редакції НВ).
Однак судова тяганина навколо книги про Василя Стуса, одного з найвидатніших українських поетів, привернула особливу увагу. Біля будівлі суду в дні засідань збиралися активісти на підтримку автора книги. А у видавництві Vivat справу від самого початку назвали важливим прецедентом для сучасної України.
«Вважаю цей позов спробою прямого тиску на свободу слова в Україні, свободу друку як фундаментальних цінностей українського суспільства. Цей процес буде важливим прецедентом для всього книговидавничого бізнесу нашої країни та свободи слова в країні в цілому», — заявила гендиректор Vivat Юлія Орлова у вересні 2020 року, коли стало відомо про позов Медведчука.
У липні 2020 року на тлі резонансних засідань суду за позовом Медведчука проти Кіпіані було розкуплено всі залишки першого тиражу книги Справа Василя Стуса, видавництву довелося додрукувати новий тираж.
«Віктор Медведчук хоче заборонити книгу, але його позов призвів до „ефекту Стрейзанд“: спроба обмежити доступ до будь-якого контенту привела лише до його активного поширення», — відзначала директор з маркетингу і комунікацій видавництва Vivat Катерина Аврамчук.
А Вахтанг Кіпіані уточнив, що за рік було продано понад 10 тис. примірників книги.
Сьогодні журналіст з іронією прокоментував вердикт суду, який заборонив далі поширювати книгу.
«Суддя Заставенко вирішила, що шість епізодів книги Справа Василя Стуса є брехнею. Два смішних моменти: не можу тепер згадувати всує товариша Медведчука, але називати „сином поліцая“ можна», — написав Кіпіані, публікуючи рішення суду.
Його адвокат В’ячеслав Якубенко заявив, що журналіст подасть апеляцію на судовий вердикт, повідомляє Суспільне. Аналогічне рішення звернутися до Апеляційного суд прийняло і видавництво Vivat.
«Цей суд — прямий і очевидний доказ того, що справа, за яку боровся Стус — не завершена. Ми були готові до такого рішення, адже було б наївно сподіватися, що в боротьбі з таким суперником ми переможемо одразу», — йдеться в заяві видавництва Vivat.
Там також уточнили, що планують додрукувати новий тираж книги, поки рішення суду не набуло чинності. Українські читачі розкупили залишки примірників вже в перші години після рішення суду 19 жовтня.
Вахтанг Кіпіані зазначив, що не має наміру вибачатися перед Віктором Медведчуком або вносити правки в текст книги. «Рішенням суду маємо видалити ці епізоди. Я, звичайно, цього робити не буду, — додав він. — Я сподіваюсь, що у суді наступної інстанції краще зрозуміють предмет позиву і взагалі - чи може бути книга забороненою, а текст із неї вилучений, у 21 столітті у країні, яка називає себе вільною», — зазначив автор книги.
Тим часом в соціальних мережах наростає хвиля обурення вердиктом суду — як і закликів захистити тираж книги.
Єгор Фірсов запропонував українцям організувати флешмоб #ПідтрімайСправуСтуса та #ВсіхНеЗасудиш — «купувати книгу, писати про неї, а особливо, звісно, репостити фрагменти про роль Медведчука у справі Стуса та спроби приховати правду про це».
Джерело: НВ
