У парламенті зареєстрований законопроект №9218, яким передбачається скасувати штамп про прописку в паспорті. Незважаючи на те, що слово "прописка" ще в 2003 році замінено на "реєстрація" і начебто діє зовсім інший, ніж в СРСР, закон, цей механізм має масу нюансів. Давайте розберемо їх.
У чинному законодавстві України закріплено механізм добровільної реєстрації місця проживання громадян. Інститут прописки діяв в колишньому СРСР для контролю внутрішньої міграції населення.
Для позначення державної системи обліку громадян українці застосовують терміни «прописка» і «реєстрація».
Чим же «реєстрація» відрізняється від «прописки» і чому громадяни України так називають один державний інститут. Юристи сайту domik.ua пояснили цю різницю.
Прописка - це скасований з 2003 року механізм паспортної системи, введеної в колишньому СРСР в 1932 році. Спочатку функції реєстрації громадян отримав Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС). У 1940-і роки реєстрацію проводили Міністерство внутрішніх справ СРСР і місцеві органи влади - в рамках відведеної компетенції.
Органи державної реєстрації вносили в паспорт запис про місце проживання громадянина. Вона служила підставою для отримання житла, роботи, медичної допомоги і ін. Громадяни назвали запис «пропискою». Назва поширилася на весь механізм обліку населення і стала офіційною. З 2003 року в Україні діє система обліку громадян, яку називають реєстрацією.
В Україні діє інститут добровільної реєстрації громадян. «Прописка» - це назва ліквідованої системи обліку населення в колишньому СРСР.
На території України механізм колишньої радянської прописки офіційно діяв з 1932 по 2003 рік. У 2001 Конституційний суд України скасував інститут прописки. Україна не мала альтернативного механізму обліку громадян, і радянська система прописки діяла ще два роки.
У 2003 році Верховна рада прийняла закон України № 1382 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», який ввів правило добровільної реєстрації громадян за місцем проживання або перебування. Ці функції виконувала Державна міграційна служба України.
У квітні 2016 року кабінет міністрів затвердив постанову №207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру». Згідно з цією постановою функції реєстрації отримали виконавчі органи місцевої влади.
Діючі правила реєстрації
Місцем проживання вважається адреса, за якою людина проживає більше шести місяців на рік. За правилами статті 6 Закону України №1382-15 громадяни України повідомляють про зміну місця проживання протягом 30 днів. Провести реєстрацію за новим місцем проживання і скасувати її за попереднім можна в ході однієї процедури, подавши відповідну заяву.
Для оформлення реєстрації громадяни подають документи, в які вноситься запис про місце проживання і про право на проживання в даному приміщенні.
Для запису про місце реєстрації громадяни подають:
- паспорт громадянина України;
- тимчасове посвідчення громадянина України;
- посвідчення на постійне проживання;
- вид на проживання;
- посвідчення біженця;
- посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
- посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;
- при реєстрації дитини віком до 16 років - свідоцтво про народження;
- квитанція про сплату адміністративного збору.
За реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання громадяни платять адміністративний збір:
- в разі реєстрації протягом 30 днів з моменту зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання - в розмірі 0,0085 мінімальної заробітної плати;
- в разі звернення пізніше зазначеного терміну - в розмірі 0,0255 мінімальної заробітної плати.
Для підтвердження права проживати в даному приміщенні громадяни подають такі документи:
- свідоцтво про право власності на житло;
- договір оренди на право користуватися житлом.
Якщо таких документів немає, громадяни подають для реєстрації письмову згоду власника житла. Якщо власників декілька - потрібно пред'явити письмову згоду всіх власників.
А сьогодні, 26 жовтня, стало відомо, що йдуть подальші зміни. Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов написав у Фейсбуці.
Знову хочемо щось скасувати - на цей раз штамп в паспорті про місце реєстрації - рудимент радянського закріпачення, горезвісної «прописки». Законопроект 9218 вже в Раді.
Що є зараз: процедура змушує кожного громадянина доводити державі своє право проживання в квартирі і вимагає мінімум 2 візити, 3 документи і 1 день. Процедура пов'язана з правом власності, а не реального проживання, тому держава не знає, кого де шукати.
Навіщо держава має знати: щоб розраховувати навантаження на школи і лікарні, щоб поліція могла шукати свідків, а суди відправляти повідомлення, щоб ви могли проголосувати на місцевих виборах (тільки в Києві півмільйона людей не можуть обирати владу міста, де вони живуть) і т. д.
Що буде: заявний принцип, повністю відв'язаний від власності. Через ЦНАП, поштою або онлайн можна послати одну заяву і повідомити про своє місце проживання - в своїй квартирі або орендованій або у друзів.
Шахрайство? Ні, ми хочемо знищити зв'язок власності та реєстрації. Реєстрація не дає ніяких прав на майно або право доступу. Власника автоматично повідомлять, що у нього хтось зареєструвався. Якщо він каже, що це неправда, то на людину, яка подав завідомо неправдиві дані, буде накладено штраф, і вона не зможе реєструватися, поки не сплатить
Перевірки фактичного проживання: звичайно, ні! Перевіряються лише окремі випадки (наприклад, приклад неправомірної реєстрації або реєстрація 100 осіб в одному приміщенні) - і тільки дистанційно (листування). Ніхто ходити по квартирах не буде!
