Розквіт його популярності припав на 70-80 роки минулого сторіччя, але з кожним роком його виконання - і на акустичній, і електрогітарі - ставало все більш витонченим, філігранним і проникливим. Той, хто слухав Аберкромбі, відчував всю велич гітарного виконання.
Гранд-персона, стиль Аберкромбі, великий імпровізатор - це все про нього, дивовижного музиканта.
Він завжди мав на увазі і демонстрував щось більше, ніж можуть вмістити всі діапазони музики - від фолку і року до східної і західної класичної музики.
"Я занурювався в його музику частіше в хвилини відчаю. І з перших нот для мене відкривався простір виняткової глибини. Простір, де одномоментного не існує. Де залишається тільки вічна серцевина, а все проходить, розчиняється і зникає. Сподіваюся, смерть саме така", - написав один з користувачів Фейсбуку.
