Було приємно дізнатися колись, що десь в центральній частині України - корені родини Хоффмана. Та й він про це дізнався тільки в 78 років. До цього він, звичайно, думав, що дідусь і бабуся звідкись звідти, з другого кінця світу, але, як багато інших, вважав, що це - Росія, а Київ - російське місто. Так підносила пропаганда, так відбилося у свідомості людей світу, і заперечувати це складно.
Але Біла Церква - місто десь у близько 90 кілометрів від Києва, звідки поїхали до жовтневої революції дідусь і бабуся Хоффмана, Френк і Естер, - це у ті часи так звана смуга осілості євреїв, яку бузувірськи вигадала свого часу саме Росія. І дійсність була така, що тільки окремим - дуже багатим - євреям можна було жити поза цією смугою, в великих містах - до самої революції. Всі інші повинні були жити за цією межею. Але і в самій смузі осілості були свої нюанси - як би зараз сказали, квота на навчання, наприклад, в гімназії: не кожна єврейська дитина могла отримати освіту, всього лише бажаючи цього. Потрібні були ще й гроші, і неабияка частка приниження...
Ось саме від усього такого російського, від погромів і погроз і поїхали предки Хоффмана. Однак влаштувавшись в абсолютно новому дли них світі, вони пам'ятали про своїх батьків, які потрапили в круговерть революції. Коли Френк повернувся за своїми татом та мамою в Україну, його розстріляли чекісти. Разом з батьком. А мати, пройшовши через величезні випробування, дісталася складними шляхами до Аргентини, звідки потім приїхала в Америку.
З того часу тема тієї частини світу була для сім'ї закритою. Вони стали американцями - і тільки так сприймали себе. Американцем виріс і Дастін Хоффман, який отримав визнання і світову любов за виконані ним ролі.
Україна, як і весь світ, полюбила Дастіна Хоффмана за роль в «Тутсі». Невдаха, але дуже зворушливий і людяний актор, який досяг успіху в жіночій ролі, - цей фільм став візитною карткою Хоффмана і часто навіть закривав собою його драматичні ролі, які рік від року ставали складнішими і якіснішими. А політичний памфлет «Хвіст виляє собакою» змусив людей не в одній країні задуматися над тим, що відбувається у них вдома.
Дастін Хоффман вважає себе лібералом і симпатизує демократам, але політика для нього швидше екранний вираз, хоча свого часу він писав разом з іншими акторами навіть лист Гельмуту Колю про захист прав саєнтологів у Німеччині.
У його «послужному списку» є і справжній подвиг: одного разу Хоффман врятував життя людині, у якої під час пробіжки в парку зупинилося серце. Хоффман не розгубився, викликав медиків, і 27-річний молодий чоловік був врятований.
Останнім часом, коли він все-таки зрозумів, що Україна і Росія - це різні країни, Хоффман все більше цікавиться життям української діаспори в США і знаходить багато дивовижного для себе. Хоча на батьківщину своїх предків не збирається: занадто довго сім'я намагалася забути все, пов'язане зі стражданнями в Російській імперії та й вік уже не той.
Україна не претендує на українство Хоффмана. Він - син Америки, паросток єврейського народу, але колись саме в нашій землі зросло його коріння. І напевно в його душі - через душі його предків - проросло і щось українське, бо не буває так, щоб люди не взяли щось від землі, яка їх виростила.
Олександрина Кругленко, InfoKava
