Ось так - бемс! - і тебе відкидають на півтора століття назад. За логікою, повинні і закони прийматися, як в «Малоросії»: закон божий на уроках в школі, різки для дітей, цілування рук священикам (втім, це вже є), заборона всього українського, але ні, водевілі з шароварами і придуркуватим «кумами» - це можна. Ну, ще можна дозволити дозволених при СРСР радянських поетів і письменників. Особливо тих, які зі славослів'ями на адресу «старшого брата».
Так звідки ж виплила ця замшіла ідея? І для чого вона? Не для того ж, щоб повеселити, здивувати або обурити соціальні мережі, які вибухнули безліччю фотожаб і єхидних коментарів? Звичайно, ні.
Якщо відволіктися від несподіваного просвітління ватажка «ДНР» Захарченка, якому, судячи з усього, захотілося приміряти на себе жупан і булаву Богдана Хмельницького (не дарма ж хоругву Богдана оголосив прапором «Малоросії»), то можна обміркувати.
Розсудлива людина розуміє ось що.
Ніякої самодіяльності в маріонетковому осередку «ДНР» немає і бути не може. Лялька-рупор Захарченко та його почт тільки озвучують, без єдиного відступу, задані їм програми. Тому все «здивування» Кремля з приводу заяви ватажка ДНР - фейк. Насправді відбувається спроба рейдерського захоплення України.
Ну ви ж прекрасно знаєте, як це робиться, коли на підприємство заходять «зелені чоловічки» або тітушки, або нові власники, кому як більше подобається. На руках у них вже виготовлені нові правовстановлюючі документи і печатки. І поки господар підприємства намагається довести, що його грабують, з підприємства викидають всіх, хто не потрібен.
У Росії не вийшло з гопотою всюди в Україні. Вийшло - при повному потуранні і, в багатьох випадках, за участі місцевої влади та силовиків - в Донецьку і Луганську. Недарма ж тут роками і десятиліттями правили бал «московські донбаські земляцтва», які пропагують виключно любов до Росії. Вся постаріла донецька знать відправлялася на досиджування в Москву або в Крим. Якби хтось порахував кількість тих, хто виїхав з великих колишніх начальників з Донецька в цих двох регіонах, то дещо б зрозумів. Тільки пізніше, після всього, що сталося, схаменулися інші регіони і почухав потилицю Київ. І хто б там що не говорив, стримав всіх Дніпропетровськ (тоді ще - саме Дніпропетровськ) з його, нехай зі своїми далекосяжними планами, але патріотичною командою. Ну, потім, як у нас водиться, всім кріпко подякували... але це інша тема.
Саме тоді, коли не вийшло ні в Харкові, ні в Одесі, почали зріти кетяги «іншої війни», спрямованої на розвал України зсередини, на створення на місці Донбасу території, яка завжди буде ображена на Україну: чи буде вона давати їй пенсії та зарплати чи не буде, чи прийме вона Донбас назад або не прийме. Ця образа штучно вирощується і підігрівається кремлівськими емісарами на території всієї України. Не сумнівайтеся, вони є скрізь, і при цьому їм не обов'язково бути громадянами Росії і навіть прихильниками перефарбованих в Оппоблок регіоналів.
Знаєте, який зараз наймодніший мотив на підконтрольній території? «Нас посварили». Ось так: прийшла київська влада і посварила робочий Донбас і всіх інших. І тепер гастарбайтерам нікуди їхати заробляти гроші, а раніше ж їхали в Москву! Чим не привід для образ? І нічого, що працювали ці люди там, як раби, як люди другого сорту, без відпочинку і паспортів, іноді залишаючись і без зарплати, яку передумав видавати недобросовісний роботодавець. Але перемагала можливість заробити хоч щось, бо в Україні ставало все гірше.
Ви не забули, чому? Тому що все, всі підприємства, установи та фінанси поступово зосереджувалися в кількох десятках рук, які і смикали за ниточки. А плани були такі, щоб «бидло», як іменували своїх співвітчизників дружини власників, та й вони самі, отримувало б стільки, скільки йому визначать, і не сміло висовуватися зі своїм бізнесом. Неугодних могли закрити в гаражі і три дня бити бітами, відібрати бізнес, підім'яти під себе - це було вже не в дивину.
Залишимо позаду те, що вже було. Тепер головне - щоб воно не повернулося. І неважливо, під яким соусом - «дружби з братнім народом Росії», «миру за всяку ціну» і іншими псевдоправильними гаслами.
Навряд чи Кремль рушить на Київ і, тим більше, на Львів, як озвучив загрозу своїх кураторів ватажок "ДНР". Але шантажувати Донецьком і Луганськом, всіма 25% захопленої території буде обов'язково. І все це буде відбуватися під виглядом «Малоросії» і любові до жупанів і вишиванок. І Донецький оперний покаже свої прекрасні балети «Богдан Хмельницький» і «Лісова пісня» вже під цим отруйним соусом. А забити людям вже і так забиті казна чим мізки, виявляється, так просто - 86% росіян це давно довели.
Тепер вони хочуть створити паралельний світ, паралельну Україну, яка остаточно погубить підростаюче покоління, тому що вона буде, як завжди, урізаною в історії, догідливою, вихолощеною, переписаною на користь виключно ініціатора створення Нью-Малоросії - Росії, Кремля.
Навіть коли замовкнуть гармати, а дуже хочеться сподіватися, що це все-таки станеться, війна за вплив на душі українського народу не припиниться. Треба про це пам'ятати, бути до цього готовими і вміти протистояти. Інакше...
Не смійтеся над Малоросією. Просто пам'ятайте: нас намагаються затягнути в минуле. Минуле, яке ми намагаємося залишити позаду, щоб йти вперед.
©Ваш Оглядач, InfoKava.
