Про реформу освіти в Україні говорять вже останні років п'ятдесят. Ну, в рамках колишнього СРСР це все якось навіть і не стосувалося вчителів: їм говорили - вони виконували, а ось в роки незалежності «реформування» набуло вигляду метань з боку в бік.
Як тільки приходив новий міністр, а їх за роки незалежності проскочило аж десять, реформування негайно набувало нових форм. То школярі, щоб перейти на 12-річне навчання, «перестрибували» через клас: деякі так і не знають, що таке - вчитися в п'ятому класі. Те тільки-тільки все встановилося до 2002 року, звикли діти і їх батьки, як наступний міністр, в 2006 році, керуючись «побажаннями трудящих», а зовсім навіть не аналізом і результатами, підмахнув наказ про переведення назад, до 11-річного навчання. Можливо, якби прийшов ще один, якому подобалася 10-річка, прямо б повернулися в радянські часи. Аргументів би вистачило. Наприклад, при 12-річному навчанні діти виходять зі школи занадто дорослими, відповідно, при інших термінах навчання - занадто юними...
Але я не про це. Зараз йде новий етап реформування, розпочатий черговим міністром, - черговий перехід на 12-річне навчання (як в більшості країн Європи), зміна шкільних програм, пріоритетів і завдань вчителів.
Треба сказати, що кілька років тому подібне нововведення - інтегрування, об'єднання предметів, профільне навчання вже запустила Росія. Там вже є перші результати, і, за відгуками вчителів, не сказати, що вони позитивні. Україна йде шляхом точно таких же реформ, які, до речі, почалися не зараз, як це намагаються представити, а при колишньому уряді (як копія російських) в 2013 році, і повний їх запуск планувався на 2018 рік.
Головне, що бентежить, а часом і вводить в шок і фахівців, і батьків, і просто громадськість, - майбутнє нововведення у вигляді об'єднання предметів.
Наприклад, передбачається замість звичних хімії, біології, фізики та географії ввести якийсь курс «Людина і природа» і там, гамузом, давати учням первинні знання з цих дисциплін. Крім первинних, нічого не вийде: це буде не предметне вивчення, а загальний курс. Ах, так, сюди ж збираються увіткнути ще й інформатику! На все про все відводиться дві години на тиждень. Астрономії не буде зовсім. Чесно кажучи, і так ніхто не знає, де знаходиться який-небудь Персей, а далі, думаю, і слова «атлас зоряного неба» стануть недоступні розумінню.
Далі - більше: у випускному класі не буде ні української мови та літератури, ні іноземної мови, ні вітчизняної і світової історії - всі ці предмети будуть в програмі, і то по дві години на тиждень, тільки по десятий клас.
Кількість обов'язкових предметів скоротиться. Зараз їх 22, а планується залишити лише 9.
Що ж буде вивчатися в «вивільнені» час? Профільні предмети, які учень повинен буде вибрати для подальшого навчання. Ось так: для роздумів про своє майбутнє в 17 років дитина ще малий, і йому пропонують для вибору професії повчитися ще рік, але при цьому практично зобов'язують вибрати майбутню професію ще раніше. Неначе невідомо, що в 15-16 років підліток навряд чи повністю розуміє, що йому хочеться - занадто великий світ перед ним відкривається.
Профільне навчання кожна школа буде обирати самостійно. У списку МОН - безліч предметів, які випадають з числа обов'язкових. Крім того, можна буде вибрати для додаткового вивчення гуманітаріям - точні науки, технарям - гуманітарні. Неначе, здається, і нормально: і школам самостійність дається, і дітям - можливість вибору і відмова від нелюбимих і непотрібних предметів. А коли з любов'ю вчишся, то і результати краще, еге ж?
Але, як завжди, є підводні камені. Як, наприклад, в курсі «Людина і природа». Як дати базові знання з усіх предметів, які туди входять, не загубивши нічого? Ви можете собі уявити програму курсу, до якого входить шість предметів? А викладача, який на хорошому рівні це буде викладати? Втім, МОН збирається відсівати вчителів старої формації, повідомляючи, проте, де будуть брати нових вчителів - сучасних і просунутих.
Як створити профільне навчання з природничих наук, якщо вони зараз значно менш популярні, ніж технології? Чи відмовитися взагалі? Так це провальне рішення для майбутнього - така освітня «яма» обов'язково позначиться колись на суспільстві.
Більш того, мрії, які захоплюють в дитинстві і навіть ранньої юності, мають особливість трансформуватися в дорослому віці, і обраний невірно в останніх класах школи профіль (а таке буде часто-густо!) вже не дасть випускнику можливості вступити до вузу іншого напрямку - ним будуть безповоротно втрачені початкові знання, яких він і так отримав мінімум. Та й рішення за дітей дуже часто приймають батьки, керуючись майбутнім статусом, своїми нездійсненими амбіціями або примітивною вигодою майбутньої професії. Так разом з учителями вони зможуть успішно ламати життя своїм дітям.
Але ж людина отримує базову освіту не для того, щоб до випускного класу вибрати професію і стійко рухатися в одному напрямку. У школі її, перш за все, вчать (повинні вчити!) різнобічно мислити, вона там отримує фундамент своїх майбутніх знань, вчиться знаходити відповіді на питання в різних сферах і вирішувати поставлені завдання. Вона отримує - основу. Мета школи - навчити кожного. В майбутньому така людина самостійна у прийнятті рішень, і її не можна вести, як бичка на мотузочку, куди скажуть, - вона вільна.
Бесіди з учителями на цю тему змушують задуматися і над тим, навіщо потрібно ламати багатовікове розділення дисциплін і звалювати їх в одну, що називається, купу. Відповіді різні, але звучить і така: свідоме звуження кількості базових предметів і поява "інтегрованих"- це не що інше, як обмеження доступу до якісної освіти і відсіювання частини молоді на шляху до отримання подальшої освіти, що, до речі, суперечить Концепції розвитку школи, розробленої зусиллями самого Міністерства освіти до 2025 року. Тобто, потрібні не дипломовані фахівці, а звичайні робітники - ось вони і відсіються по шляху до вузу. А що, в МОН не чули про таку теорію?
Я думаю, що однією колонкою не обійтися - потрібно почути думку зацікавлених осіб: батьків, вчителів. Тому анонсую тут розмову на тему освітньої реформи за участі фахівців - як прихильників, так і противників майбутніх нововведень.
Нововведення для українських десятикласників обіцяють запустити не раніше 2018 р., для 11-класників - не раніше 2019-го - надто мало часу, щоб не наламати дров.
© Ваш Оглядач, InfoKava.
