«Автопортрет в солом'яному капелюсі» відомого художника Вінсента Ван Гога деякі називають картиною-мандрівницею, але більшість впевнені, що дане полотно приносить нещастя. Природно, і в тих, і в інших є вагомі підстави.
Про це повідомляє Infokava.com з посиланням на art-news.com.ua
У сьогоднішній статті спробуємо розібратися, що насправді являє собою цей твір.
Варто відзначити, що ланцюг містичних подій почався, коли одного разу колекціонер Амбруаз Воллар дізнався, що у автопортрета є «копія або двійник», який, власне, і приносить нещастя оточуючим.
Помилка колекціонера
Амбруаз Воллар (Ambroise Vollard) – відомий торговець картинами і колекціонер. Саме він став одним з першовідкривачів легендарного художника для широкої публіки. Воллар високо цінував творчу манеру Ван Гога і з легкістю розпізнавав його роботи. Тим не менше, одного разу і він зробив помилку. Можливо, саме це й змінило історію даного шедевра.
Так, одним зимовим вечором у крамницю Амбруаза завітав волоцюга, який приніс з собою полотно, попросивши за нього тисячу франків. За словами жебрака, він нібито отримав від друга-мандрівника, який колись працював офіціантом в барі, де любив відпочивати Ван Гог.
Художник вирішив подарувати йому автопортрет, коли офіціант розповів, що планує багато подорожувати, тому буде служити юнгою на кораблі. Ван Гог вірив, що, таким чином, портрет здійснить його мрію про поїздку по різним країнам світу.
Знаючи, що оригінал картини прикрашає вітальню в будинку барона-мільйонера, торговець назвав роботу мазаниною і підробкою і вигнав жебрака геть. Воллар був шокований, коли наступного дня до нього завітали поліцейські, повідомивши, що від відчаю бродяга кинувся в річку, наостанок вигукнувши ім'я колекціонера. Природно, враховуючи авторитет торговця, ніхто не пред'явив йому звинувачень, однак цей випадок сильно засмутив самого Воллара.
Засмучений колекціонер ще довго розглядав картину, поки протерши фарби, не побачив, як крізь бруд і пил стали просвічувати сонячні кольори, які були так характерні «вангогівській» панелі. Воллар відразу зрозумів, що це двійник портрета, який зберігався у Ротшильдів.
Багато вважають, що саме з того часу почалася загадкова і «страшна» історія картини. Колекціонер, у свою чергу, відразу ж продав роботу, однак практично всіх покупців шедевра осягали нещасні випадки. Першим її придбав аргентинський землевласник. Його дочка, яка вирішила особисто забрати картину, загинула по дорозі додому.
Твір знову повернули торговцю, який віддав її місцевому політику Жорж Клемансо. Відразу ж після того, як полотно повісили на терасі Клемансо, невідомий замахнувся на життя політика, вистріливши в нього. На наступний день, коли американський підприємець Генрі Клей Фрік прийшов провідати друга, картина з досить важкою рамою впала на підлогу, трохи не покалічивши Клемансо, який сидів поруч.
Картина тимчасово перестала «гніватися»
Наступним власником твору став Генрі Фрік, і тимчасово портрет перестав «гніватися», бо промисловець вічно возив картину з собою по світу, експонуючи його на різних виставках. Але відразу після смерті Фріка містичні події знову поновилися...
На той момент автопортрет оцінювався в кілька мільйонів доларів, тому дочка промисловця вирішила зберігати його в сейфі. В будинку відразу ж почали відбуватися незрозумілі події, і ясновидиця порадила скоріше позбутися від картини.
Незабаром її продали іспанському колекціонерові за $20 млн. Виявилося, що ввезти полотно в країну не так легко: його конфіскували митники. Тоді власник придумав хитромудрий план везти картину загорнутою в килим. Килим повинні були вручити секретарці колекціонера як цінний подарунок. Але і тут, за безглуздим збігом обставин, ні про що не підозрюючи, секретарка просто викинула картон з роботою Ван Гога, прийнявши його за звичайний пакувальний папір.
На жаль, з тих пір ніхто не знає про місцезнаходження портрета.
