А те, що українська пошта (тоді ще СРСР) вперше доставила телеграму за адресою: "Київ 1 пл Незалежності Жовтневої революції студентське наметове містечко". І вона дійшла, щоб зберегтися до наших днів в архіві учасника тієї акції — львівського студента Міші Канафоцького.
Історикам невідомий раніший документ, де б центральна площа на той момент столиці Української РСР була названа площею Незалежності. І це перший видимий результат легендарної студентської акції протесту, що почалася рано вранці 2 жовтня на холодному граніті площі (поки що) Жовтневої революції.
З послідовниками вбивць 1933 року необхідно боротися їхніми ж методами, - З першої телеграми, надісланої студентом на Майдан
У той час домінантою площі був пам'ятник більшовицької революції, що складався з фігур вождя Ульянова-Леніна, балтійського матроса, робітника і селянина. Але вже скоро архітектурна композиція зникне, а територія офіційно стане Майданом. І саме тут пройдуть головні події акцій Україна без Кучми (2001), помаранчевої революції (2004) і Євромайдана (2013), який переріс в залиту кров'ю сотні мучеників революцію гідності (2014).
Протест "на граніті" готувався кілька місяців. Існує кілька версій того, як він був організований. Але суть в одному — група молодих опозиціонерів, студентів київських, львівських, дніпродзержинських, івано-франківських та інших вузів, які не бажали жити в комуністичному "заповіднику застою" і російському, словами Солженіцина, "підчеревку", на кількох конспіративних зустрічах домовилися провести акцію, яка б змусила республіканську владу припинити зближення з Москвою. Тоді як раз йшов процес обговорення умов підготовки і перепідписання нового Союзного договору.
Роком раніше світ був шокований жорстокістю пекінської влади, що раздавила студентський протест на площі Тяньаньмень танками. У травні 1990‑го українські, литовські, російські, грузинські студенти провели акцію пам'яті китайської молоді у формі одноденного голодування. Це була маленька репетиція великої, як з'ясується пізніше, репетиція події
Чого вони домагалися? Вимог було п'ять. Відмова від підписання нового Союзного договору, нав'язуваного Москвою, націоналізація майна компартії та комсомолу, дострокові перевибори Верховної Ради на багатопартійних засадах, повернення всіх українських призовників з численних вже тоді гарячих точок. Ну, і відставка прем'єра Віталія Масола, який не встигав за темпом суспільних перетворень і сприймався суспільством як ретроград.
Парламент тоді був центром прийняття всіх політичних рішень. Депутати розділилися у своєму ставленні до протесту згідно політичним поглядам. Комуністична більшість — її тоді називали за кількістю членів група 239 — і митрополит Російської православної церкви Агафангел, що приєднався до неї (тоді його кафедра була у Вінниці, а зараз в Одесі), засудила студентів.
Окремі діячі навіть вимагали від армії і міліції "зачистити" площу Жовтневої революції від "націоналістів". Тодішня проукраїнська опозиція Народна Рада підтримала студентів, як мовиться, не тільки словом, але й ділом. Близько десяти народних депутатів, зокрема колишні політв'язні Степан Хмара і Левко Горохівський, також одягли білі пов'язки на голову і сіли на холодний граніт разом з молоддю.
17 жовтня 1990‑го Верховна рада поступилася вимогам вулиці і прийняла постанову № 45, в якій була зафіксована своєрідна дорожня карта.
1. Протягом другої сесії Верховної ради УРСР прийняти закони про референдум, громадські об'єднаннях та організації, про статус народного депутата, а також закон про вибори в Українській РСР на багатопартійній основі". Парламент брав на себе зобов'язання провести народне голосування (референдум) з питання довіри самому собі. І за його результатами — нові вибори.
2. Забезпечити проходження строкової військової служби громадянами України на території республіки тільки за добровільним бажанням призовника.
3. Створити тимчасову комісію з питань націоналізації майна компартії Радянського Союзу та ВЛКСМ на території України.
4. "Направити всі зусилля на стабілізацію політичної і економічної ситуації в республіці, на побудову правової суверенної Української держави, прийняття нової Конституції України, і поки цього не досягнуто, підписання Союзного договору вважати передчасним".
5. Чинна Конституція УРСР підлягала коригування відповідно до положень Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року.
Що було потім? Народні депутати від обох таборів успішно "забалакали" частину взятих на себе зобов'язань. Референдум так і не відбувся. Вибори — теж. І це стало початком кінця можливості України стати Польщею, Чехією, Литвою чи Естонією. Якщо до межі 1990-1991 років ми майже не відставали від демократичних перетворень в країнах колишнього Східного блоку і балтійських республіках СРСР, то відмова від перезапуску парламенту, допуску в нього активістів студентського руху, неформальних громадських організацій і нових політичних партій в результаті призвела до консервації гібридного політичного істеблішменту — комуністичного всередині і з синьо-жовтим значком на лацкані.
Вахтанг Кіпіані, головний редактор проекту " Історична правда, учасник революції на граніті
Матеріал опублікований в НВ №36 від 12 жовтня 2015 року
