Це місто не відрізняється старовинними краєвидами і мальовничими пейзажами, що привертають туристів, його використовують для переробки старої техніки. Саме цим і займаються понад 5 тисяч компаній, що ведуть свою діяльність на території міста. За рік вони здатні переробити близько 700 тонн різноманітної електроніки. В цій сфері працюють кілька десятків тисяч чоловік.
Вони витягують з використаної електротехніки метали, щоб потім знову пустити їх у виробництво. Так, працівник на цьому кадрі нагріває електронну плату для вилучення з неї необхідної мікросхеми.
Як і на багатьох підприємствах, відходи від переробки просто скидають у міську річку.
Більшість виробів — близько 80 відсотків — надходить на переробку з інших країн.
Використовувати Гийю і його жителів досить вигідно, оскільки в розвинутих країнах робочі обійшлися б компаніям-переробникам набагато дорожче. Тут же, рівно як і в інших аналогічних містах, можна неабияк заощадити.
Що стосується норм і умови праці, то тут вони далекі від ідеальних.
Річний дохід від переробки електроніки в Гийю становить приблизно 75 мільйонів доларів.
Крім того, в електронних платах є трохи золота і срібла.
Екологія в цьому місці неабияк страждає, дорослим і дітям доводиться жити в умовах свинцевого забруднення. Рівень отруйних речовин, що містяться в навколишньому середовищі міста один з найбільш високих у світі.
Гора із старих комп'ютерних корпусів поповнюється ще одним викинутим екземпляром.
Робітник, якому належить розвантажити цілий віз списаної на переробку електроніки.
