Прощание с девятнадцатилетним Евгением Костюком размещены на странице Правого сектора. На этих фото - парень, который поразил пользователя Анастасию Николаеву. Об этом девушка пишет в своем Фейсбуке
"На вигляд йому років 18-19. Все обличчя та шия його посічені та пошматовані осколками, а в обох очах страшенні крововиливи. Сльози мерехтіли в його закривавлених очах... Він довго стояв біля труни і щось шепотів. Прощався. Дитина з обличчям та серцем Воїна. Як і той, кого проводжали в останній шлях... Вічна пам'ять..."
- говорится в сообщении"Війна - це поєдинок волі, якщо ти не готовий всім пожертвувати, значить, ти вже програв". Цей напис на прапорі зробив Євген, Друже Шльоцик, своєму другові. Він не програв. І ми не програємо.
"На фоні цього - 2 роки "боротьби з корупцією" від самих алігархів, жодного судді що б поніс відповідальності за рішення під розстрілів, зміни до Конституції (задарма що не можна вносити зміни в військовий час, в нас же його не має, самі спростовуємо то, що хочемо довести міжнародній спільноті). Але фронт (так фронт, бо це лінія вогню) це ж не паралельна реальність. Посилати захищати можна, але не стріляти, бо це заборонено. Головний електорат це пенсіонери, а за "куплений" вибір помирають молоді люди. І здається зміни йдуть, але цей спрут системи насправді досі почуває себе в безпеці.
Але є реальні подвиги, біль і життя в очах тих хто ховає, і певне я слабка людина, бо надзвичайно тяжко це бачити. Майже кожного дня поповнюються небеса українцями і побратимами, загинувшими "не в військовий час", коли жодного реального бандюка корупціонера за 2 роки не здатні притягти до відповідальності. Вибачте слово неправильне, не нездатні, а не зацікавлені."
- пишет на своей странице юрист Татьяна Козаченко.Але є реальні подвиги, біль і життя в очах тих хто ховає, і певне я слабка людина, бо надзвичайно тяжко це бачити. Майже кожного дня поповнюються небеса українцями і побратимами, загинувшими "не в військовий час", коли жодного реального бандюка корупціонера за 2 роки не здатні притягти до відповідальності. Вибачте слово неправильне, не нездатні, а не зацікавлені."
Да, герои не умирают, но уходят живые истории, целые миры, потому что человек это целый мир, мир, будущее близких и детей, которые никогда не родятся. Покойтесь с миром...
Слава Украине! Героям Слава!