Григоришин — непублічний бізнесмен і рідко спілкується з пресою. Для статті про себе він не надав коментарів, але пообіцяв дати інтерв'ю.І дотримав слова. Бесіда відбулася в його офісі, розташованому на території колишньої взуттєвої фабрики Київ. Бізнесмен відповідав на запитання коротко і весь час наголошував: його мало турбує те, що про нього пишуть журналісти.
— Міністр МВС Арсен Аваков згадував у себе в Twitter, що є щодо вас кримінальні справи, які зараз розслідує МВС.
— Я про це нічого не чув.
— Вас не викликали на допити?
— Не викликали.
— Радник голови МВС Антон Геращенко нещодавно опублікував Довідку про корупційні схеми Григоришина. Він пише, що ви протиправно заволоділи Сумським науково-виробничим об'єднанням (НВО) ім. Фрунзе і завдали шкоди заводу на $250 млн шляхом виведення прибутку через пов'язані з вами-таки фірми.
— Не розумію, про що ви говорите.
Я став акціонером Сумського НВО, коли Геращенко був ще зовсім молодою людиною. Він ще навіть не долучився до державної політики в районній адміністрації в Харківській області, навіть, напевно, з Аваковим не встиг познайомитись, а я вже був мажоритарним акціонером Фрунзе, це сталося 1998-1999 рр. І Геращенко — перша людина, яка заявила, що я незаконно заволодів акціями. Вони були придбані на тендерах у Фонду держмайна, частина була придбана на ринку.
З приводу незаконних схем і виведення грошей мені складно коментувати. Операційний бізнес я не веду від 2002 року. Чесно кажучи, ліньки до суду подавати за наклеп.— Ви не знаєте, що коїться на ваших підприємствах?
— У принципі, я не веду операційної роботи. Але з приводу виведення грошей у мене інформації немає. На НВО ім. Фрунзе у мене є якийсь конфлікт акціонерів.
— Які пов'язані з партнером Ріната Ахметова Вадимом Новинським?
— Так, виявилося, що вони пов'язані з Новинським. Я раніше про це не знав, але 2012-го або 2013‑го Новинський прийшов вимагати з мене гроші ось у цей кабінет. Я йому відповів, що зі мною так навіть бандити не розмовляли на початку 1990‑х. Я сказав, мовляв, я ж не з тобою домовлявся: якщо хочеш — іди в Лондонський суд, там поговоримо. Він чомусь не пішов.
Плюс там є Суркіси [брати Ігор і Григорій, співвласники ФК Динамо Київ], які вічно бігають. Це стара історія навколо НВО.
— Ви зізнавалися, що рекомендували на посаду заступника міністра енергетики Олександра Светеліка.
— Це правда.
— Прем'єр Арсеній Яценюк в інтерв'ю журналу Фокус розповідає, що насправді ваших людей у міністерстві — 20 осіб. Кого, крім Светеліка, ви ще рекомендували?
— Перш за все Светелік — не моя людина. Те, що я його рекомендував і знаю з середини 1990‑х, не означає, що він моя людина. Мене запитали, хто може ефективно працювати, допомогти пройти зимовий період.
— Хто запитав?
— Запитав [Володимир] Демчишин [міністр енергетики та вугільної промисловості], я цього не приховую. Я сказав: тобі може допомогти Светелік, бо він добре тямить в енергетиці. Й, власне, все.
Щодо інших: зі мною знайомі чимало людей у міністерстві енергетики. Хтось колись, може, у мене працював. Я рекомендував також Юрія Касіча [на посаду директора держпідприємства Укренерго], якого я до цього бачив двічі в житті.
— Він працював на трьох обленерго.
— Якщо у мене працюють якісь люди, це не означає, що я з ними спілкуюся, про щось домовляюся.
— В Укренерго зараз багато людей, які у вас працювали.
— Можливо, Касіч їх запрошував — я не знаю, як це відбувалося. Більше жодної людини я не рекомендував до жодного органа. Точніше, може, я і рекомендував когось, але до моїх рекомендацій більше не дослухалися.
— Свого часу Ахметов просував Сергія Тітенка до НКРЕКП, тепер ви когось рекомендуєте. Ви вважаєте, що це нормально, коли бізнесмени, наближені до влади, намагаються призначити своїх людей?
— А хто вам сказав, що я наближений до влади?
— Вас пов'язують із президентом.
— Хто?
— Політики, медіа.
— Я пов'язаний з президентом тільки тим, що знайомий з ним з 1990‑х. Але мені здається, багато людей з ним знайомі. Я не вважаю, що я впливаю на кадрову політику президента.
— Ви залишаєтеся бізнес-партнерами?
— Колись у нього була частка близько 25% в одному об'єкті нерухомості в Києві, яким ми володіли разом. Не знаю, чи належить вона йому зараз, чи він комусь її продав. Ще у нас був дрібний спільний актив, який націоналізували в Криму.
— Севастопольський морський завод?
— Із партнерства в Севморзаводі я давно вийшов — понад п'ять років тому. Був маленький філіал Севастопольського заводу чи цеху в Інкермані. Ми його довго намагалися продати за $4-5 млн, ніхто не купував. А зараз його просто відібрали. У мене там було 25%.
— А 75% — у Порошенка?
— Так. Але тепер продавати нема чого.
— Ви самі визнаєте, що як мінімум двоє людей потрапили в енергетичний сектор влади за вашою рекомендацією.
— В енергетиці працюють сотні людей, і, напевно, вони теж потрапляють за чиїмись рекомендаціями. В чому проблема? Я не маю права рекомендувати людей?
— Ви зацікавлена особа.
— У чому я зацікавлений?
— В отриманні прибутку.
— Я, як акціонер енергетичних компаній, — зацікавлена особа в отриманні прибутку. А держава не зацікавлена в отриманні прибутку? Вона не зацікавлена у чесних правилах гри в енергетиці? Що ж до кадрового складу — давайте ви будете рекомендувати.
— Ні, не буду. Із призначеннями розібралися. А що зі звільненнями? Ви просили звільнити членів НКРЕКП Юлію Ковалів та Андрія Геруса?
— Я не пам'ятаю прізвищ, але я не приховував, що в грудні 2014 року підготував аналітичну записку президенту, в якій написав, що НКРЕКП працює неефективно і в інтересах ДТЕК [енергохолдинг Ахметова]. Які президент з цього зробив висновки, я не знаю. Близько Нового року [2015‑го] я поїхав відпочивати. 10 або 11 грудня мені зателефонували, не скажу хто, і повідомили, що Ковалів буде призначена керівником НКРЕКП.
— І ви терміново прилетіли в Україну?
— Абсолютно правильно. Я прийшов до Адміністрації президента (АП). За столом сиділи президент, Ковалів, ще дві людини і я. На периметрі десь бігав [голова АП Борис] Ложкін. Він не заходив і не брав участі в розмові. Я спокійно розповів, що відбувається.
— А які у вас були претензії до Ковалів?
— Вона лобіювала інтереси Ахметова шляхом збереження системи тарифоутворення, введеної колишнім керівником НКРЕ Тітенком. Також вона відстоювала завищені нормативи втрат у газотранспортних мережах і, наскільки я пам'ятаю, вимагала їхнього збільшення, хоча вони і так були сильно завищені. Я це все згадав у записці. Що ж до Геруса, я його ніколи не бачив і не чув.
— Завдяки їм історія з трансформаторами, які Укренерго збиралося закупити у вашого ЗТР, була заблокована на деякий час.
— Її повністю заблокували.
— Укренерго знову оголосило тендер. До цієї п'ятниці учасники тендера подають документи.
— Якщо ви хочете говорити про трансформатори — добре. Але давайте розберемося: Укренерго потрібні трансформатори чи ні?
— Потрібні. Але чи потрібно настільки багато трансформаторів? Спочатку говорили про купівлю 34, зараз — 22 трансформаторів.
— Ви кажете, що 22 не потрібно. А скільки потрібно?
— Наприклад, нардеп Вікторія Войцицька каже, що нові трансформатори потрібні, система застаріла, але їх можна закуповувати по 5-7 на рік, а не 22 відразу.
— Я не впевнений, що вона є фахівцем в електроенергетиці, зокрема в розвитку інфраструктури. Ви запитайте Войцицьку: трансформатор — він рідкий або газоподібний? Вона взагалі знає, що таке трансформатор і для чого він потрібен?
— Я не питала і не можу за неї відповідати.
— В Укренерго встановлено від 300 до 400 трансформаторів. Середній їх вік перевищує 30 років. Останні 25 років трансформатори ніхто не міняв. Система підходить до певної межі. Про те, що трансформатори потрібно міняти, говорять останні 15 років. Але оскільки раніше [на закупівлі] сиділи люди [віце-прем'єра з ПЕК в уряді Миколи Азарова] Юри Бойка, вони говорили: помножте ціну на шість, поставте трансформатори, а потім 80% поверніть нам готівкою. Ми відмовлялися це робити, і вони постачали якісь інші речі.
З приходом нових людей правила стали змінюватися, вони почали усвідомлювати, що гроші необхідно витрачати не тільки на ДТЕК і сонячні батареї [екс-голови АП Андрія] Клюєва, але і на розвиток та оновлення інфраструктури. Так і народилася, зокрема, програма закупівлі 22 трансформаторів для Укренерго.
— Йдеться про гігантську суму в 2 млрд грн, на яку збільшили інвестпрограму.
— Це гігантська сума, по‑вашому?
— Так, це великі гроші.
— Дивлячись з чим ми порівнюємо. ДТЕК завищують тариф щороку, за рахунок цього вони збирають надприбутки, навіть зараз — 10-12 млрд грн. Ви не хочете з цим боротися? А 2 млрд грн — вони ж не підуть нікуди, вони прийшли б на український завод, якщо б він виграв тендер. Я гадаю, що Запорізький трансформаторний завод не зможе взяти участь у цьому тендері, бо Антимонопольний комітет заборонив. Унікальний випадок. Україна забороняє своєму виробнику брати участь у тендері для своїх державних компаній.
— Але ви подавали документи на тендер влітку, коли вже було рішення Антимонопольного комітету.
— Тому і тендер був скасований. І не через ціни, а через те, що було рішення Антимонопольного комітету.
Добре, зараз можна з якихось своїх міркувань усунути Запорізький трансформаторний завод від усіх тендерів в Україні. Припустімо, вбили завод. І де купуватимуть трансформатори? В іноземних виробників за завищеною ціною за дефіцитну валюту? Не буде цього підприємства — кому від цього легше? Не буде воно платити податки. За 10 років воно заплатило $1 млрд зборів. Напевно, це називається державною політикою.
— Це правда, що Микола Мартиненко, права рука Яценюка, — ваш кум?
— Так, я хрестив його доньку 2006 року.
— Зараз ви у яких стосунках із Мартиненком?
— Хтось навіяв Мартиненку, що я з ним воюю. Це не так.— Ви відкрито виступаєте проти Ахметова.
— А хіба це заборонено? Я виступаю не проти Ахметова, а за введення прозорих і зрозумілих правил гри на енергоринку.
— Це виглядає, як війна за активи.
— Хто вам це сказав?
— В інтерв'ю Українській правді ви самі говорили, що виступаєте за реприватизацію деяких об'єктів.
— Почнемо з початку: якщо я хотів би купити якусь теплову генерацію, як вважаєте, я б її купив?
— Грошей у вас для цього стане.
— Я ж чомусь цього не зробив.
— Чому?
— Тому що я не вважаю це перспективним. Навіщо мені приватизувати вбиті монстри, які були побудовані за технологією початку 1950‑х і в яких продуктивність в 10 разів нижча, ніж у сучасних станцій. Про дотримання екологічних норм взагалі не йдеться.
До речі, наприклад, Enel — найбільша італійська енергетична компанія — від цього року вирішила не інвестувати більше в будівництво вугільних електростанцій.
— Якби це було настільки збитковим, як ви кажете, не було б такої війни на енергоринку. Й Ахметов теж для чогось це все скуповує.
— ДТЕК, з моєї точки зору, — це механізм для перекачування грошей від споживача до кишені Януковича, Ахметова, Яценюка. Я про це відверто кажу. Є неефективна компанія, яка замість того, щоб скорочувати витрати та продавати електроенергію за ціною з рентабельністю, яка відповідає її монопольному статусу, штучно роздуває витрати та отримує надприбуток. Справедлива ринкова ціна електроенергії, яку ДТЕК відпускає на ринок, має становити 60 коп. Сьогоднішній тариф — 95 коп., а хоче ДТЕК продавати її за 1,5 грн. І не виключено, що цього доможеться, користуючись труднощами зимового періоду. Куди ці гроші діваються? Це спосіб вимивання грошей із системи.
— Цікава ситуація. Президент у вас іноді просить поради...
— Поки він президент, він може просити поради у кого завгодно. На те він і президент.
— Проте ви кажете, що проти вас голова АП Ложкін чинить підступи. Є різні групи впливу на президента?
— Це нормально. Так у будь-якій державі. Президент має право порадитися з тим, з ким він хоче, і це його право — скористатися порадою чи ні.
— До кого він більше дослухається: до вас або Ложкіна?
— Мені здається, що краще запитати про це у нього.
Я — акціонер і не відповідаю за тендерні закупівлі
— Чи ви маєте вплив на інтернет-видання Українська правда, крім того, що воно орендує у вас приміщення?
— Звісно ж, ні. Я поділяю їх моральні цінності та завжди готовий їм допомогти. Але не грошима.
— Продовжуючи тему з Українською правдою: Аваков зараз пише...
— Авакову я колись позичив $12 млн.
— Так? На що?
— Дав йому грошей на вибори 2007‑го. Йому і [Віктору] Балозі.
— Ви просили Авакова повернути гроші? Стільки ж років минуло.
— Спочатку Балога з [Віктором] Ющенком не пускали мене в Україну, мабуть, щоб про гроші не питав. А потім у Авакова були складні часи. А зараз він міністр внутрішніх справ. Як я можу попросити будь-що у міністра внутрішніх справ?
— Пишуть, що нардеп і журналіст-розслідувач Сергій Лещенко відпочивав у вас у Швейцарії.
— Пишуть про Куршевель. Куршевель розташований у Франції. Я взагалі своє приватне життя не коментую, але цього разу зроблю виняток. Сергій Лещенко в Куршевелі у мене ніколи не жив. Зараз цю тему намагається роздмухати одна надто патріотична партія. Не хотів би продовжувати, скажу тільки, що чимало нинішніх членів цієї партії в моєму будинку в Куршевелі бували.
— Навколо вас стільки конфліктних історій. З ким із топових олігархів у вас нормальні стосунки?
— У мене з усіма нормальні стосунки, але не близькі.
— Ви хотіли би працювати в уряді?
— Я про це ніколи не думав. Ложкін зараз щось говорить з цього приводу. То він каже, що я хочу посісти його місце, то заявляє, що я хочу бути першим віце-прем'єром. Він, напевно, чогось боїться. Мені взагалі смішно це чути. Ну хто я? Бізнесмен, досить великий, але далеко не найбільший у цій країні. Спочатку мені приділяє частину інтерв'ю прем'єр-міністр, потім Ложкін. Їм більше нема про що поговорити?
— Тобто ви не збираєтеся в уряд?
— До кого? До Арсенія Петровича в уряд? Ви що, кепкуєте з мене?
— А якщо буде зміна прем'єр-міністра?
— А буде?
— Ймовірніше, ні.
— Тоді про що ми говоримо?
— Ви російський громадянин, не приховуєте, що у вас добрі стосунки з енергокомпанією з РФ Интер РАО. Як сильно і якими зобов'язаннями ви пов'язані з Росією?
— У мене немає жодних зобов'язань.
— Зараз відбувається блокада Криму. Як ви її оцінюєте?
— Це мене жодним чином не обходить.
— Але ж ви, як фахівець в енергетиці, повинні мати думку з приводу енергетичної блокади Криму.
— В енергетиці Крим сильно залежний від України. Я гадаю, якщо Росія захоче зробити Крим енергетично незалежним — це рік часу і близько $1 млрд інвестицій. Після чого Крим буде незалежний від України повністю. Для Росії це не такі величезні гроші.
— Ще хотіла вас запитати з приводу тендерних закупівель обленерго, в яких ви є акціонером.
— Ви якісь дивні питання ставите. Я акціонер і не відповідаю за тендерні закупівлі на обленерго.
— Якщо ви не знаєте, я вам розповім. Обленерго, в яких ви є акціонером, переважно укладають тендери з двома фірмами — Проатом та Енерджі Сервіс. Ці фірми тривалий час сиділи теж у вашому будинку на Суворова, потім переїхали на Госпітальну. Чи пов'язані ви з цими фірмами? І що це за фірми, які можуть і комп'ютерну техніку постачати, і ремонтувати електромережі?
— Давайте так: я ж власник обленерго? Це право приватної компанії — у кого купувати. Ви, якщо хочете, купуєте одяг в одному магазині. Я ж не питатиму вас, чому ви це робите? Або в двох чи трьох магазинах. Якщо б це було на якихось державних обленерго...
— Але ці фірми — Проматом та Енерджі Сервіс — зараз з'явилися на тендерах Укренерго. Тому й питаю.
— Якщо компанії багато років щось постачають в енергетику, може, вони ще десь і з'явилися. Якщо чесно, я цим не опікуюся.
— Ви зараз підтримуєте фінансово якийсь політичний проект?
— Ні, не підтримую.
Спеціально для НВ
