Дивна Конституція. Європа сповна відчула на собі «дивну війну» у 1939 році. Україна відчуває наслідки «дивного паперового миру», що щодня забирає життя українців і надію на майбутнє. Тепер Україні пропонують ще й дивну Конституцію…Дивну за змістом пропонованих зміст, темпом їх проштовхуваннях і джерелом просування.
У будь-якій країні Конституція є писаним суспільним договором, що відштовхуючись від ситуації «тут і тепер» будує стратегічну архітектуру розвитку держави і суспільства та їх взаємовідносин.
В Україні Конституція ніколи не була суспільним договором. Це здебільшого була змова олігархічних кланів, щодо розподілу влади та ресурсів.
Проте цього разу ми схоже маємо справу зі змовою зовнішніх гравців з метою закріплення фактично колоніального статусу України, без права самостійного ведення зовнішньої політики та внутрішнього суверенітету щодо управління територіями.
Аргументую.
Чи забезпечить внесення змін до Конституції перемогу України у війні з РФ та поновлення державного суверенітету та територіальної цілісності?
Аналізуючи пропоновані зміни - швидше навпаки.
Закріплення так званого особливого статусу окупованих територій стане вічним запобіжником щодо унеможливлення приєднання України до ЄС та НАТО.
Право територіям окупованих російськими танками та російськими ЗМІ (що поширює зону інформаційної окупації практично на всю територію України) самостійно вести мовну та світоглядову політику, не усунувши ключового союзника Путіна в Україні – олігархів, фактично вестиме до феодалізації країни та подальшого поглиблення територіальних розбіжностей та розколу України.
Відкривається конституційна діра для формування рускомірної ідентичності на значній території України.
Жодних слів про право нації на здійснення прямого народовладдя.
Більше того, вводиться дозвільна, замість явочної, форма проведення мирних зібрань. Закріплюється не лише колоніальний статус територій, але й колоніальний статус нації.
В умовах війни і довгострокової воєнної загрози необхідно конституційно закріпити право на володіння зброєю громадянами. Однак це якраз категорично відкидається. А додавши сюди посилене проштовхування інституційного та законодавчого виселення-витіснення селян зі своїх звичних міст проживання – під гаслом так званної децентралізації – що лише передбачає укрупнення громад.
В умовах відсутності доріг – це примусове вигнання селян з місць проживання. Для чого це потрібно. Для зняття можливостей протесту після введення ринку землі і права іноземців купувати землю. А це ще один крок до закріплення колоніального статусу українців.
Тому складається враження, що цей примусовий конституційний процес є альянсом зовнішніх гравців для фактичного спільного колоніального управління Україною.
Ні Європа, ні США не хочуть віддати Україну в колоніальне управління РФ, так само як РФ не хоче відпустити Україну в самостійне плавання.
Тому схоже, що в трикутнику Брюсель, Вашингтон та Москва знайшли соломонове рішення.
Для себе.
Не думаю, що Україна і українці мають право погодитись на такий варіант відновлення політики «неісторичних націй».
Свою Конституцію ми напишемо кров’ю і потом, а забезпечить її український солдат і вчитель, а не брюсcельський чиновник і кремлівські карлики…
Юрий Сыротюк - политик, блогер
