"Підтримати"
Новини
Всі новини

Одеська митниця: центр контрабанди і "чорна діра" державного бюджету

09:46, 22 травень 2017
2 684

Митниця і контрабанда для Одещини завжди були одними з головних джерел розвитку. Вправне управління товарними потоками ще у 19-му столітті (через створення зони Порто-Франко) заклало фундамент економічних переваг одеського порту на всьому чорноморському узбережжі. 

Тому, коли з легкої руки президента Петра Порошенка 2015-ого в Одесі висадився його одногрупник із Київського університету міжнародних відносин Михеіл Саакашвілі, «цвяхами» його реформаторської програми стали Центр адміністративних послуг та Одеська митниця.

Нині у місцевих експертів і бізнесменів кардинально різняться оцінки результатів діяльності грузинської команди на митниці. Достеменно відомо одне: за часів їхньої каденції контрабандисти, які спеціалізуються на імпорті товарів широкого споживання, переїхали до інших областей. Буквально за декілька місяців після від‘їзду грузинського десанту незаконні оформлення поновились. «Чорні» і «сірі» схеми провернулися буквально на очах у численних правоохоронців, керівництва Державної фіскальної служби і нового губернатора Максима Степанова. Іншими словами, представники влади знають про витік з бюджету митних платежів на сотні мільйонів гривень і не роблять жодних кроків, щоб це зупинити.

15-го травня Одеська митниця отримала нового керманича  — Олександра Власова. Раніше він очолював спецпідрозділ ДФС «Фантом» і «Чорну Сотню» (Міжвідомчий цільової центр по запобіганню і виявленню порушень митного законодавства). Власов переміг у конкурсі, результати якого стали відомі ще до його початку. Проте, одеські легальні імпортери і досі сподіваються, що йому під силу здолати гегемонію контрабандистів.

Останнім часом в Одесі особливої популярності набули наступні схеми: підміна товару, заниження ваги і пересортиця.

Схема «Підміна товару»
фото1
Суть даної схеми полягає в тому, що доставлений до Одеського порту контейнер з товарами широкого вжитку, випускається з території порту за т. з. документом контролю доставки вантажу «ЕЕ» («По-старому» попередня декларація). Машина з контейнером відправляється до будь-якого з дев’яти митних постів, розташованих в Одеській області. Однак протягом цього короткого переїзду відбувається зупинка на «тихому» складі. Там весь вміст контейнера або частина вивантажується, а на місце первісного товару завантажується якась дуже дешева продукція. Така схема застосовується до товару з високою митною вартістю.

Всупереч розхожій думці в суспільстві, сума розмитнення залежить від вартості товару, а не від мита. До того ж ставка мита коливається і може бути як 5%, 10%, 12,5% так і взагалі 0%. ПДВ завжди залишається незмінною і становить 20%. Нижче на підготовленій нами інфографіці ви можете побачити типовий приклад такої контрабандної схеми. Спочатку виробник з Китаю відправив в Україну спорттовари, митна вартість яких становить приблизно 3,77 $ за 1 кг. Коли ж контейнер на вантажній машині покинув межі Одеського порту і, наприклад, відправився на митний пост «Одеса-вантажний» (6-й км Київської траси), по шляху його проходження контрабандисти замінюють спорттовари на керамічну плитку за ціною 0, 37 $ / кг. Таким чином, цінова база продукції, від якої обчислюється мито і ПДВ значно «схудла» в загальній сумі. Податки були сплачені від вартості товару 5 550 $, а не 56 550 $ як повинно бути. Звідси і недобір податків на суму 16 320 $ або 430 тисяч гривень тільки з одного такого контейнера.

Схема «Заниження ваги»
фото2
Дана схема дуже проста. У вантажній митній декларації зазначається, наприклад, що контейнер з валізами важить не 10 000 кг, а 5 000 кг. Чим менше вага контейнера, тим менше його митна вартість. Результат — економія контрабандистів близько 4 375 $ за рахунок державного бюджету.

Схема «Пересорт»
фото3
У цьому випадку, як і в схемі з заниженням ваги, в декларації зазначаються завідомо неправдиві дані. З Китаю відправляють контейнер із взуттям вагою 20 000 кг. Але при його митному очищенні в Одесі імпортер вказує в декларації, що нібито в ньому знаходиться 16 000 кг рекламних каталогів з митною вартістю $ 0,37 за 1 кг (ставка мито для них складає 0%), і тільки лише 4 000 кг становить взуття з митною вартістю 6, 56 $ / кг. У підсумку, бюджетам державного і обласного рівнів завдаються збитки на суму $ 32 467,2 або 855 тисяч гривень.

Афери «на контролі»
Журналіст Резонансу направив письмовий запит до Державної фіскальної служби з питаннями щодо протидії контрабанді та корупції на Одеської митниці. Отримана відповідь приголомшила: жодних кримінальних проваджень стосовно т.з. підприємств-прокладок наразі немає.

Як одеські митники під носом у Києва провертали афери на десятки мільйонів гривень в місяць?  Поки це питання залишається без відповіді.

Чому під носом? Річ у тім, що кожну з вищеописаних схем досить легко припинити, дещо важче впіймати на гарячому самих контрабандистів. Схему із заниженням ваги вантажу можна нівелювати за допомогою примусового зважування контейнера. Який саме вантаж треба перевірити підкаже автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР). Підміну товару і його пересортицю можна звести до мінімуму шляхом більш тісної кооперації з морськими перевізниками і Одеським портом. У лінії (морський перевізник) та в інформаційній системі порту «ІСПС» зберігаються первинні товарно-супровідні документи. Зіставлення їх з поданими деклараціями вмить виявить компанію-майданчик. І найголовніше — питання мотивації, як і серед правоохоронців, залишається ключовим. Нині рядовий митний інспектор отримує близько 2,5 тисяч гривень, в середньому по митній системі зарплата співробітника становить 6,4 тисяч гривень. Такий підхід до зарплати від самого початку програмує митника і правоохоронця на співпрацю з контрабандистами.

Як розповідають одеські митники і брокери, для Марушевської і Саакашвілі головним завданням було у будь-який спосіб приборкати контрабанду, що і було зроблено в межах політичних домовленостей грузинських реформаторів і Києва. А також контрабандистів. Тому більшість з них разом з одеськими брокерами  перекочували до столиці. При цьому слід враховувати, що всі «сірі» вантажі виходили із зони діяльності Одеської митниці за попередньою декларацією, і ніхто цьому не перешкоджав. Але ж можна було їх вибірково оглядати і складати відповідні акти? Це б відчутно вдарило по схемщиках. На жаль, цього ніхто не робив. Мабуть, щоб не порушувати підкилимних домовленостей.

Усі реформаторські дії Юлії Марушевської нічого кардинально нового не принесли. Всі її доручення були калькою з Митного кодексу. Водночас деякі з них створювали нерівні умови для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Серед новацій наймолодшої начальниці за всю українську митну історію, безумовно, варто відзначити публікацію знеособленої митної бази. Це робилося під час активного протистояння Марушевської та нині відстороненого голови ДФС Романа Насірова. Зокрема, звинувачень, мовляв, центральний апарат ДФС торгує митними тарифами.

До раніше написаного на цю тему журналістами Резонансу додам ще декілька думок.

По-перше, неможливо було б проводити оформлення в «Відкритому митному просторі» (колишня будівля морвокзалу), оскільки там немає спеціального майданчика для вантажного транспорту і доглядових платформ. А подавши декларацію на оформлення, транспорт не міг би залишати територію порту! Глухий кут! Юлія Марушевська та її команда замість найреформаторської митниці створили б найабсурдніший митний пост!

По-друге, як повідомили в Одеській митниці, в зв’язку з ліквідацією митного поста «Відкритий митний простір», 21-го травня будуть звільнені останні 50 осіб з 113, набраних Марушевською і її помічниками на роботу. Виходить якось безвідповідально — молоді люди повірили в реформаторів, витратили купу часу і в результаті опинилися на вулиці.

По-третє, на якій підставі реформатори позбавили одеситів і гостей міста морвокзалу? Де тепер буде здійснюватися посадка і транзит морських пасажирів?

Глобальні зміни на окремо взятій митниці неможливо зробити без змін у законодавстві. Справжньою реформою було б те, що було зроблено в Грузії — митниця перестала акумулювати ПДВ, а для 90% товарів ставку мита поставили 0%. Одночасно з цим держслужбовці отримали гідну зарплату. Скажіть, як часто ви чули про ці грузинськи реформи в Україні від головних їх ідеологів — Марушевської та Саакашвілі? Що було зроблено, щоб український парламент прийняв зміни подібні грузинським?

Перебування сподвижників Михайла Саакашвілі на Одеській митниці варто розглядати виключно як стартовий майданчик для політичної кар’єри на всеукраїнському рівні. Їхнім головним завданням було генерування купи інформаційних приводів, а не практичних результатів. Фактично заради піару витратили і 25 млн гривень — на абсолютно непотрібну і марну реконструкцію будівлі, що взагалі-то проектувалась під потреби морвокзалу, а не офісного приміщення.

Замість епілогу
У будь-якому випадку, Юлія Марушевська і її грузинські консультанти зіграли важливу роль — їм вдалося підняти митну тематику до загальноукраїнського рівня. З цієї причини несолодко буде її наступнику  Олександру Власову. Його діяльність розглядатимуть буквально під мікроскопом не лише в Одесі, але й у Києві. Чи зможе він розігнати контрабандистів, як це свого часу зробили люди Саакашвілі? І найголовніше питання: чи понесе хоч хтось відповідальність за невдалі реформаторські експерименти?!

Ярослав Берендаков, для «Резонансу»

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Twitter.

Ctrl
Enter
Если вы заметили ошибку в тексте
Выделите её и нажмите Ctrl+Enter
Также по теме
Показати ще новини