Високопоставленому українському чиновнику – члену Нацради з питань ТБ і радіомовлення Сергію Костинському – незабаром можуть бути пред'явлені звинувачення у співпраці зі спецслужбами Росії.
Нагадаємо, Сергій Костинський став відомий широкій громадськості закликами заборонити в Україні мовлення радіостанції «Радіо.Вести». На початку березня поточного року Нацрада відмовила київській редакції «Радіо.Вести» (ТОВ «ТРК «Дивосвіт») у продовженні ліцензії на мовлення у Києві. Підставою для прийняття такого рішення стали заклики до пропаганди війни та розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
А кілька днів тому, 30 березня, борець з російською пропагандою Сергій Костинський анонсував позапланову перевірку харківського кабельного телеканалу ТОВ «Прогресивні технології та комунікації» за ознаками визнання анексії Криму.
За іронією долі виявилося, що Сергій Костинський опосередковано володіє бізнесом в тому самому окупованому Криму, а його дружина має громадянство Росії. Та і в цілому багато фактів вказують на регулярні контакти пана Костинського зі спецслужбами РФ.
Бізнес з окупантами
Ще в 2015 році, відповідаючи на запитання журналістів, Сергій Костинський розповів, що його дружина є власником бізнесу в Криму.
Нагадаємо, в 2015 році тривали запеклі бої за Донецький аеропорт, йшли бої за Дебальцеве, Україна пережила три хвилі мобілізації. Тому логічним буде питання, а що ж це за бізнес такий, заради якого в тогочасних умовах дружині відомого чиновника довелося залишитися на окупованій агресором території? Чому Гульзара Артикова (саме так звуть дружину пана Костинського) не залишила бізнес і не поїхала з Криму за прикладом багатьох інших співгромадян?
Відповідь може здатися несподіваною: Сергій Костинський і його дружина співпрацюють з російськими спецслужбами.
На одній із зустрічей з журналістами Сергій Костинський офіційно повідомив: мовляв, дружині довелося переоформити бізнес по російському законодавству, оскільки працювати компаніям, зареєстрованим за українськими нормами, на окупованому півострові не можна.
Примітно, що Гульзара Артикова ніколи не володіла ніяким бізнесом одноосібно на 100% – її діловим партнером завжди був Сергій Костинський. Так що перереєструвати їй виключно для себе було нічого – хіба що в інтересах чоловіка.
На момент окупації Криму Росією подружній парі Костинському-Артиковій належало ТОВ «Фонд стратегічного консалтингу» (код ЄДРПОУ 35053758), яке в свою чергу було єдиним засновником інформаційно-рекламного агентства ТОВ «Море медіа» код ЄДРПОУ 37543599). Також вважається, що пара мала частку в газеті «Прайм» через підставних осіб
Навіть коли майбутня подружня пара починала працювати в політиці (в партії «Пора»), Гульзара Артикова була головою політради КРО «Пора», а Сергій Костинський – членом політради кримської партійної організації. А коли Костинський був головним редактором газети «Прайм», Артикова була кореспондентом і оглядачем газети. Загалом, пара завжди все робила разом – весь їх бізнес був спільним дітищем від початку і до кінця.
Так що, говорячи про те, що Гульзара Артикова перереєструвала бізнес в Криму, пан Костинський замовчує одну важливу деталь: вона перереєструвала не виключно свій бізнес, а їхній спільний бізнес.
До речі, не перереєструвала, а зареєструвала нову інформаційно-рекламну компанію відповідно до законодавства РФ, підконтрольну їй на 100%. У минулому році Гульзара Артикова зареєструвалася як індивідуальний підприємець відповідно до законодавством РФ. У виписки з ЕГРІП Російської Федерації повідомляється, що громадянці Російської Федерації індивідуальному підприємцю Гульзарі Хусановні Артиковій 7 лютого 2016 року було присвоєно: реєстраційний номер ПФР 091001032582, ОГРНИП: 316910200060862, ИННИП: 910223562646. Основний вид економічної діяльності – 73.11 (діяльність рекламних агентств).
Підставні покупці і партнери з Донецька
В офіційній біографії Сергія Костинського говориться, що в 2014 році він покинув АР Крим у зв'язку з її окупацією. На той момент пан Костинський був успішним бізнесменом – співвласником кількох компаній, що працюють у сфері медіа, PR і реклами.
І в цьому контексті дозволимо собі засумніватися в тому, що переїзд Сергія Костинського в Київ був викликаний політичними переконаннями і до глибини душі торкнувся його окупацією півострова. Переїзд до Києва був викликаний більш прозаїчними причинами, а саме необхідністю перереєструвати частину компаній на материковій частині України, з тим щоб можна було вести справи з контрагентами, які працюють за українським законодавством.
У своїй декларації за 2015 рік (поданої у 2016 році) Сергій Костинський повідомив, що йому і дружині належали 50% ТОВ «Фонд стратегічного консалтингу» (компанія зареєстрована в Сімферополі), а вже в 2016 році компанія змінила формальних власників і місце реєстрації: тепер ТОВ працює в Києві і належить не члену Нацкомісії Костинському та громадянці Російської Федерації Гульзарі Артиковій, а якомусь Григорію Філіну (зареєстрованого, до речі, в Донецьку). Формально чиновник Сергій Костинський перереєстрував сімейний бізнес на підставних осіб, прикрившись стандартною схемою – продажем бізнесу підставним особам.
До речі, раніше Сергій Костинський вже мав справу з донецькими партнерами. Нагадаємо, з його ім'ям пов'язували газету «Прайм». Спочатку її видавало ТОВ «РА «Правильний вибір» з власниками з Донецька (код ЄДРПОУ 39530801). Коли Сергій Костинський керував газетою, відбулася зміна власника: у 2008 році місце донецького видавця зайняло ПП «Видавництво «Літера» (код ЄДРПОУ 30624283), що належить бізнесменам з Криму.
Донецький слід в бізнесі Сергія Костинського – це досить важлива тема, що виходить за рамки даної публікації і заслуговує окремого журналістського розслідування.
Дружба з ФСБ
Зараз російська компанія Гульзари Артикової продовжує обслуговувати клієнтів, з якими Костинський і Артикова працювали до окупації Криму. І тут є кілька делікатних нюансів.
По-перше, в умовах нинішніх кримських реалій обов'язковою умовою для реєстрації в якості індивідуального підприємця є наявність російського паспорта. Так що дружина члена Нацради, який так ретельно бореться з пропагандою РФ, Гульзара Артикова – громадянка Росії.
По-друге, бізнес, формально належить на 100% Гульзаре Артиковій, насправді є спільною справою і самої Артикової, і Сергія Костинського. Виходить, чиновник мало того що веде підприємницьку діяльність, та ще й робить це в правовому полі Росії – держави-агресора.
По-третє, наявність бізнесу, зареєстрованого в Росії, та ще й на ім'я дружини, є ідеальним інструментом тиску на українського чиновника з боку спецслужб РФ. Чи варто сумніватися, що маючи в «заручниках» дружину і діючий бізнес одного з головних ідеологів України Сергія Костинського, російські чекісти не забаряться скористатися можливістю регулярно направляти йому цінні вказівки. Заради дружини і бізнесу член Нацради Сергій Костинський зробить абсолютно все, що йому накажуть московські куратори.
По-четверте, є аксіомою, що ЗМІ і рекламний бізнес в Росії перебуває під ретельним контролем силових структур і в першу чергу – ФСБ. І те, що громадянці Росії та етнічній татарці Гульзарі Артиковій дозволили вести бізнес в окупованому Криму, є кращим підтвердженням (нехай і непрямим) її співпраці з російськими спецслужбами.
По-п'яте, ведення бізнесу у правовому полі Росії передбачає відрахування податків до скарбниці РФ. Таким чином, Гульзара Артикова (і її чоловік Сергій Костинський) безпосередньо фінансують державний апарат агресора. І тут важлива не стільки сума податкових відрахувань (у індивідуального підприємця вона звичайно ж мінімальна), скільки сам принцип.
Вдумайтеся: український чиновник, борець з ідеологічної агресією фінансує держапарат Росії і таким чином фінансово підтримує війну проти України.
"Відкрита Україна"
