Ще восени здавалось, що нарешті завершиться восьмирічна боротьба місцевих мешканців проти забудови на вулиці Вільшанській та на місті незаконного будівництва з’явиться довгоочікуваний сквер. Хоча після довгорічних судових тяжб колишній орендатор зміг повернути собі незаконно отримані у старі часи земельні ділянки, але ці ділянки знаходилися під арештом с забороною розпоряджатися та користуватися в рамках кримінальної справи проти Анатолія Войцехівського.
Київрада вже своїм рішення створила сквер і готувалась розірвати договори оренди за порушення їх умов (всі комісії було пройдено і погоджувальна рада винесла проекти на засідання). Але після виборів плани влади змінилися.
Вже 4 лютого за наказом Прокопіва земельні ділянки, не дивлячись на арешт (!) по актам передані землекористувачу, проекти рішень про розірвання договорів оренди було повторно направлено на земельну комісію, де їх і було похоронене дуже солідарною більшістю, а орендатор подав позов до суду на відміну рішення про створення скверу.
Саме тут почалося найбільш цікаве. Представник Київради, як з’ясувалося пізніше, у своєму відзиві на позов не написав жодного (!) зауваження по суті позову – лише цитування законодавства на тему "Київрада має право створювати сквери".
При цьому було "забуто" про ряд речей: пропуск термінів позовної давності, звернення орендаторів ще літом минулого року до Київради з проханням скасувати рішення про створення скверу (та отриману ними відмову від екологічної комісії) і, що найважливіше – рішення про створення скверу раніше вже оскаржували у суді, але всі судові інстанції підтвердили його законність.
Подібну поведінку на той час вже можна було пояснити: у кінці квітня Анатолій Войцехівський уступив свій проект іншому будівельному аферисту – Максиму Микитасю. Дії в суді були ще дивніші. Перед судом представник Київради відмовилась підтримати заяву місцевих мешканців про залучення їх третьою стороною на стороні Київради. Сам суддя, до речі нимм виявився скандальний Келеберда, взагалі зробив вигляд, що заяви про залучення третьої сторони не існує – він так старався, що встановив мабуть новий рекорд України: всього за 2 хвилини та 12 секунд він провів все засідання (на перевірку явки учасників, оголошення складу суду, роз’яснення права відводу і роз’яснення прав та обов’язків сторін вистачило 2 секунди!) і за згодою сторін перейшов у письмове провадження та закрив засідання суду.
Далі – більше. Усвідомлюючи, що натворив "ділов" суддя Келеберда в письмовому провадженні таки залучив місцевих мешканців третьою стороною, але коли їх представник отримав відповідну ухвалу та прийшов до ознайомлення зі справою, його попросили зачекати. За 3.5 години очікування він таки отримав справу…, але вже з щойно винесеним рішенням, яким статус скверу було скасовано. Суддя так поспішав написати своє рішення, що навіть пропустив половину обставин справи та переплутав назви позивачів.
Подібних процесуальних порушень судді собі не дозволяли навіть за часів Януковича!
Сьогодні, 21 липня о 14:15 у Київському апеляційному адміністративному суді відбудеться "друга частина марлезонського балету" - представник Київради вже полегшив роботу колегії суддів у складі Парінова А.Б., Грибана І.О. та Губської О.А. своєю апеляцією.
Володимир Тищенко
