За статистикою контролюючих органів, щорічно у світі помирають сотні тисяч ВІЛ-інфікованих людей. Багатьом з них немає і 40 років. Ця інфекція, як всяка невиліковна недуга, обростає величезною кількістю міфів і упереджень, за якими нерідко її поширення тільки посилюється.
Міф 1. Це хвороба маргіналів
Одна з основних помилок, яка, до речі, побічно є причиною погіршення ситуації з ВІЛ, це думка про те, що це хвороба асоціальних особистостей: наркоманів і повій. Саме тому багато благополучні люди з подивом при плановому огляді дізнаються про наявність у них вірусу.
Пояснюється все просто. Так, в більшій частині випадків, за офіційною статистикою, 57% зараження ВІЛ відбувається ін'єкційним способом, причому здебільшого серед героїнових наркоманів. На другому місці знаходяться безладні статеві зв'язки: на їх частку припадає 40% випадків зараження. Однак тут необхідно розуміти, що розслаблятися не варто. По-перше, далеко не всі наркомани на початкових стадіях вживання виглядають занепалими і відрізняються характерними ознаками: вони цілком можуть здаватися респектабельними, але бути при цьому зараженими. Нерідко вони навіть самі про це ще не знають. А далі вони вступають в інтимні стосунки з іншими, деякі змінюють партнерів, не використовують засобів захисту... запускається ланцюгова реакція. Звідси і так багато історій, коли цілком благополучна заміжня і вірна чоловікові жінка отримує позитивний аналіз на ВІЛ, який вона здавала при постановці на облік по вагітності.
А ще невеликий відсоток, який все ж не можна скидати з рахунків, припадає на різні маніпуляції, які призводять до травм і появі крові. Так, нерідко лікарі, які займаються проблемою ВІЛ, рекомендують в профілактичних цілях здати аналізи тим, хто робив манікюр або педикюр в салоні, ходив до стоматолога, набивав тату. Також в зоні ризику, буває, знаходяться і ті, кому було зроблено переливання крові. Недостатня обробка інструментів, недбале ставлення персоналу, навіть брак часу — все це може в один момент поселити в організмі людини смертельно небезпечний вірус.
Аналізи потрібно здавати не раніше, ніж через 3 місяці після випадку потенційного зараження. Раніше не має сенсу, оскільки буде інкубаційний період, за час якого вірус в крові не визначається.
Міф 2. ВІЛ — доля молодих
Багато традиційно вважають, що раз питання стоїть в заборонених препаратах та активного сексуального життя, то ВІЛ можна сміливо назвати хворобою молодих. Адже люди більш старшого віку зазвичай вже більш відповідально підходять до вибору партнера і не використовують наркотики. Насправді, таке твердження не несе під собою ніякої наукової основи. Адже досить тільки одного попадання заражених клітин в організм, вірус поселився в ньому назавжди. І ось вчора ще здорова людина стає носієм смертельної небезпеки. Сьогодні все частіше наявність вірусу реєструється у людей у віці 30-40 років. І це не особливо добре для суспільства, оскільки такий вік називають найактивнішим з точки зору працездатності.
Міф 3. ВІЛ не існує
Сьогодні часом можна почути, що ВІЛ не існує, і це світова змова розробників вакцин і фармацевтичних компаній. Стверджується, що сам вірус ніхто ніколи не бачив, що додатково підкидає дров у багаття недовіри. А ситуація тим часом доростає до епідемічних порогів.
Насправді, багато вірусів, навіть звичний грип або віспу, практично неможливо розглянути в мікроскоп. Але при цьому в їхньомц існуванні ніхто не сумнівається. Вірус імунодефіциту людини вже 25 років тому був сфотографований вченими за допомогою спеціального електронного мікроскопа. Така технологія дозволила навіть зняти його на відео. А в 2002 році дослідники змогли зафіксувати, як ВІЛ у цитоплазмі клітини просувається до її ядра.
Міф 4. З таким вірусом краще не народжувати
Якщо у жінки, тим більше вагітної, виявлено ВІЛ, до неї часто ставляться вкрай негативно. Нерідко можна почути і пропозицію перервати вагітність. Вважається, що дитина заздалегідь буде приречена народитися хворою. Тому і є така рекомендація, як не народжувати тим, хто заражений.
Насправді ж, і це чудово підтверджується на практиці, матері з ВІЛ можуть мати цілком здорових дітей. Єдине, що для цього потрібно — приймати запропоновану антивірусну терапію весь час вагітності та пологів. Крім того, дитині в перші дні життя також буде проведена така терапія. Звичайно ж, доведеться дотримуватися деяких обмежень. Так, наприклад, жінкам з ВІЛ не рекомендується годувати груддю. Але ця проблема сьогодні вирішується, оскільки ринок штучних сумішей досить широкий, а за своєю якістю вони активно наближаються до жіночого молока. Якщо дотримуватися всіх рекомендацій лікарів з максимальною чіткістю і пунктуальністю, ймовірність народити здорового малюка у зараженої матері майже 100%.
Міф 5. Носій ВІЛ швидко помирає
Багато хто впевнені, що після визначення діагнозу ВІЛ людина помре буквально найближчим часом. Однак це не так. Незважаючи на те, що вірус невиліковний і залишається в організмі назавжди, він цілком піддається контролю. Тим більше що сучасна медицина зробила крок далеко вперед і пропонує велику кількість актуальних препаратів, що дозволяють стримувати активність вірусу. Якщо ж він знаходиться в «сплячому» стані, то ніякого руйнівного ефекту на організм людини він не зробить. А це означає, що якщо дотримуватися всіх рекомендації лікаря і приймати необхідні препарати, а також стежити за своїм здоров'ям, можна прожити довге життя.
