Цікаво, а чому всі називають пересування віруючих людей з різних українських міст в столицю «хресною ходою», якщо вони їдуть на автобусах?
Хіба це канонічно? Виходить, що учасники хресної ходи здійснюють її не для спасіння власних душ, не для Бога, якого обдурити, як відомо, неможливо, а для створення видимості. Для якогось зовнішнього ефекту.
Що таке хресна хода за визначенням? Читаємо чорним по білому:
«Хресна хода — в православному і східнокатоличному християнстві урочиста церковна хода з великим хрестом (від несення на початку процесії вона і отримала свою назву), іконами та хоругвами навколо храму або з одного храму в інший (наприклад, у Великодній тиждень навколо церкви, Хрещення на водосвяття), або від одного місця до іншого (наприклад, від храму до річки для освячення води, від поховання мученика до освячення нового храму його імені, навколо міст і т. д.)»
Ну і яке це хода, якщо бабусі в хусточках і бородатих суворих чоловіків чернечого виду підвозять в столицю на комфортабельних автобусах з кондиціонерами? Це ніяка не «урочиста хода», а дешеве позерство.
Загалом, ніяк не можна називати те, що відбувається «хресною ходою». Це хресна їзда на автобусах. Бутафорія і підробка, яка не відповідає канонам православ'я. Ті, хто дійсно вважають себе православними, повинні сказати чесно — хресна хода не справжня. А журналістам правильно буде писати «хресна хода» виключно у лапках.
Давайте називати речі своїми іменами. Те, що відбувається насправді — звичайний мітинг, учасників якого на чиїсь гроші привозять до столиці і збирають в центрі Києва.
Денис Казанський
журналіст
