Поезія: «Любов – це гарно. Я читав» – Анна Кремпоха

Любов - це гарно. Я читав.
І все палає, наче горить серце
Так гаряче і палко він її кохав,
Ми подуріли. Я пішов за дверці.

Любов - це диво. Вже я знаю.
Але буває іноді не так
Все тіло й вся душа співає
і серце стукає у такт.

У такт пісень які дарують щастя
у такт чудових та нових везінь,
Отих простих й водночас золотих, прекрасних,
Коханням сповнених великих кораблів.

Любов - це посмішки та щирі сльози,
Від радощів завжди буває так,
Що на твоїй безмежно ідеальній тій дорозі
Якось не радісно з'являється печаль.

Любов - це обіймайте один одного частіше
І міцно-міцно так тримай,
Тепліше, щиро і навіки,
тримай її - не відпускай.

Любов - це рідні очі та волосся
в яких все тоне, разом з ним і я,
це таке рідне серцю, як золотисте пшениці колосся
тону в безмежнім просторі почуття.

THEMRDIDENKO.COM